Справа № 442/2163/13-к
Провадження № 1-в/442/335/2018
12 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі:
головуючої - судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 29.11.2018 року надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
В обґрунтування свого клопотання вказує на те, що вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2013 року його було засуджено за ч. З ст. 28 - ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 307 КК України до 9 років 9 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки, зі сплатою штрафу в дохід держави в розмірі 12 000 грн. та з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24.09.2014 року вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2013 року змінено: в частині засудження за ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 364 КК України скасовано і провадження закрито. Його дії перекваліфіковано з ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 15- ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14 - ч. 3 ст. 368 КК України, з ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 366 КК України. В частині призначення покарання за ч. 3 ст. 307 КК України змінено із застосуванням ст. 69 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією майна в дохід держави. Змінений вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2013 року набрав законної сили 24.09.2014 року. Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 27.01.2016 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України йому зараховано в строк покарання у виді позбавлення волі термін попереднього ув'язнення з 28.08.2012 року по 03.01.2013 року включно та з 08.01.2013 року по 23.09.2014 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 04.02.2016 року. 04.02.2016 року звільнений з Менської виправної колонії № 91 Чернігівської області по закінченню строку покарання та згідно довідки Стрийського міськрайонного відділу кримінально - виконавчої інспекції від 25.08.2016 року № 10/КВ1/23/1951 його знято з обліку Стрийського МВ КВІ УДПтС України у Львівській області 22.08.2016 року на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.08.2016 року.
Водночас зазначає, що в рамках кримінального провадження №42012150000000010 Прокуратурою Львівської області 05.10.2012 року було винесено постанову про накладення арешту на все його нерухоме майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 . Також, на підставі виконавчого листа № 442/2163/13-к, виданого 03.11.2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області згідно вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2013 року, щодо конфіскації майна 03.12.2014 року відділом державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Даною постановою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Відомості про зазначені обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджує Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №125860776 від 31.05.2018 року.
Поряд з цим, зазначає, що володіє цією квартирою на праві спільної часткової власності підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 27.01.1997 року «Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання» та зареєстрованого в Стрийському МБТІ від 28.01.1997 року за № 9053. Дана квартира є необхідною для нього та її сім"ї, адже вони постійно в ній проживають. Іншого житла у них немає.
З метою зняття арешту на вищезазначене нерухоме майно звернувся до Прокуратури Львівської області та Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Вказує на те, що як Прокуратурою Львівської області так і Стрийським МР відділу ДВС ГТУ юстиції у Львівській області рекомендовано йому звернутись до суду, що здійснював розгляд кримінального провадження по суті, в порядку передбаченому ст. 174 КПК України. Крім того, йому як стороні виконавчого провадження, відомо, що виконавчий лист був повернутий у зв'язку неможливістю його виконання, так як у вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2013 року не зазначено яка саме частина квартири АДРЕСА_1 конфісковується.
В судове засідання заявник не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений. Його неявка не перешкоджає розгляду питання.
Прокурор в судовому засіданні з приводу задоволення клопотання заперечив з тих підстав, що матеріали кримінального провадження не містять даних щодо виконання вироку в частині конфіскації майна засудженого, а тому питання про скасування арешту на майно є передчасним.
Перевіривши матеріали клопотання, вислухавши думку прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і застосування покарання за наявності кількох вироків (п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2013 року, зокрема ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 307 КК України до 9 років 9 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки, зі сплатою штрафу в дохід держави в розмірі 12 000 грн. та з конфіскацією майна.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24.09.2014 року вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2013 року змінено: в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 364 КК України скасовано і провадження закрито. Дії ОСОБА_4 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 15- ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14 - ч. 3 ст. 368 КК України, з ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 366 КК України. В частині призначення покарання за ч. 3 ст. 307 КК України змінено із застосуванням ст. 69 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією майна в дохід держави.
Відповідно до ст. 16 КПК України одним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №125860776 сформованої 31.05.2018 року вбачається, що Прокуратурою Львівської області накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_4 , зокрема на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 27.01.1997 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звертався в Прокуратуру Львівської області та в Стрийський МРВ ДВС ГТУЮ у Львівській області з клопотанням про скасування арешту з нерухомого майна, що був накладений під час досудового розслідування кримінального провадження №42012150000000010 від 20.11.2012 року.
Однак, 12.09.2018 року листом №21-2793-18 Прокуратура Львівської області та 16.08.2018 року листом №09-20/13941 Стрийський МРВ ДВС ГТУЮ у Львівській області рекомендовано ОСОБА_4 звернутись до суду в порядку вимог ст. 174 КПК України.
Частиною 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно зі ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власності засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме час: майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація мі встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступені тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
Відповідно до ст. 49 КВК України конфіскації підлягає майно, що є власності засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, пере; засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України. Спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку встановленому законом.
Таким чином, арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 , частка якої яка належить зокрема ОСОБА_4 , був накладений правомірно та обґрунтовано.
Разом з тим, при ухваленні 25.11.2013 року вироку Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області в такому вироці вирішувалось питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження та зазначено, що заходи забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно обвинувачених за постановами слідчого від 05 жовтня 2012 року (т. 3 а.с. 149, 152, 156-160) необхідно залишити без змін у зв'язку із призначенням їм покарання, зокрема, з конфіскацією майна в дохід держави строком до проведення такої конфіскації у встановлений законом спосіб.
Матеріали кримінального провадження та матеріали поданого ОСОБА_4 клопотання не містять даних щодо виконання рішення суду в частині проведення конфіскації саме майна ОСОБА_4 в дохід держави.
За наведених вище обставин суд не знаходить підстав для скасування арешту на майно ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 174, 395, 537, 539 КПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текс ухвали суду складено та проголошено 12.12.2018 року о 17.00 год.
Суддя ОСОБА_1