Справа № 461/9378/18
Провадження № 1-кс/461/10785/18
іменем України
10.12.2018 року м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові погоджене з прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018140050002726 від 07.06.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Озеряни, Борщівського району, Тернопільської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженому,офіційно не працюючому, раніше судимому, а саме вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 12.04.2016 р. за ч.2 ст.289 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із призначення іспитового терміну 2 роки, -
встановив:
старший слідчий СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у ЛУВП №19 УДПтС України у Львівській області строком на 60 діб. На підставі ч.4 ст.138 КПК України не визначати розмір застави ОСОБА_4 , оскільки дана особа обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного з погрозою застосування насильства та його застосуванням.
Мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 07.12.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_7 наданими в ході його допиту 17.03.2018; протоколом обшуку від 17.03.2018; показаннями підозрюваної ОСОБА_8 наданими 17.03.2018 в ході її допиту; показаннями підозрюваного ОСОБА_9 наданими 07.05.2018 в ході його допиту; протоколом слідчого експерименту від 23.03.2018, протоколом пред'явлення ОСОБА_4 для впізнання від 17.03.2018.
Зазначає, що дослідженням матеріалів досудового розслідування, аналізом особи підозрюваного та обставин вчинення ним кримінальних правопорушень встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Зокрема, відсутність міцних соціальних зв'язків (відсутність місця роботи та навчання), тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину (позбавлення волі на строк до 10 років) свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду; насильницький характер вчинення злочину свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілого; наявність судимості, а також вчинення тяжкого злочину під час відбування іспитового строку свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення.
Сукупність вказаних ризиків свідчить про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, тому просить клопотання задоволити.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання підтримали, з мотивів, наведених у ньому.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання заперечили з мотивів необгрунтованості та відсутності ризиків. Крім цього, зазначили, що підозрюваний даного злочину не вчиняв. Просили суд відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників процесу, оцінивши всі обставини кримінального провадження в сукупності, приходжу до наступного висновку.
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України і воно отримано підозрюваним 10.12.2018 р. о 14 год. 42 хв. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Встановлено, що 07.12.2018 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні стверджується зібраними доказами, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_10 /а.с. 9-10/, показаннями потерпілого ОСОБА_7 наданими в ході його допиту 07.03.2018 р. та 17.03.2018, в яких зазначено, що бачив, як ОСОБА_11 вчиняв злочин, в якому підозрюється /а.с.15-16, 25-26/; протоколом обшуку від 17.03.2018; показаннями підозрюваної ОСОБА_8 наданими 17.03.2018 в ході її допиту; показаннями підозрюваного ОСОБА_9 наданими 07.05.2018 в ході його допиту; протоколом слідчого експерименту від 23.03.2018, з якого вбачається, що до інших підозрюваних підійшов ОСОБА_12 , який під час того, коли ОСОБА_13 лежав на землі, ОСОБА_11 наніс декілька ударів ногою по животі; протоколом пред'явлення ОСОБА_4 для впізнання від 17.03.2018, згідно якого, потерпілий впізнав ОСОБА_4 .
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч.2 ст.177 КПК України, визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину. Насильницький характер вчинення злочину свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілого; наявність судимості, а також вчинення тяжкого злочину під час відбування іспитового строку свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, приймаючи рішення за клопотанням, слідчий суддя враховує також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, зважаючи на особу підозрюваного, його вік, характер інкримінованого злочину, та те, що даний злочин, в якому він підозрюється скоєно під час іспитового строку, що може спонукати підозрюваного переховуватись від слідства та суду, перешкоджати досудовому розслідуванню, незаконними засобами впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_4 та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також те, що інкримінований підозрюваному злочин, вчинений із застосуванням насильства до потерпілого, вважаю за можливе не визначити підозрюваному розмір застави.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя-
ухвалив:
клопотання старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018140050002726 від 07.06.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 07.02.2019 року включно.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1