Справа №442/6589/18
Провадження №2/442/2153/2018
10 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді Павлів З.С.
з участю секретаря судового засідання - Михавко І.І.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на ? частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла16 лютого 2018 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.02.2018 померла мати позивача ОСОБА_3, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом померлої. Коли звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини за заповітом, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. Оригінал такого документу є у володінні відповідача, який в свою чергу добровільно не бажає такий надати для оформлення спадкових прав позивачки. Крім цього, відповідач є іншим співвласником спірної квартири. Будучи позбавленою можливості оформити спадщину та отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом в нотаріальному порядку, змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 31.10.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 31.10.2018 року запропоновано відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, роз'яснено наслідки ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, право пред'явити зустрічний позов.
У встановлений ухвалою термін відповідачем відзив на позовну заяву не подано, зустрічний позов не пред'явлено.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи зокрема шляхом оголошення на офіційному сайті Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області. Однак, ОСОБА_2, не надав суду своїх заперечень у відзиві. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову дає суду право при розгляді справи обмежитися доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин справа підлягає розгляду в заочному порядку у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задоволити.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступного.
За життя ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_2, що стверджується копією свідоцтва на право власності на квартиру від 30.05.1997 року (а/с 7). Іншим власником вказаної нерухомості є ОСОБА_2
Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч. 2 ст. 370 ЦК України).
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі. Ідеальна частка у праві власності на спільне майно є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності.
Ст. 361 ЦК України визначено, що співвласник має право самостійно розпоряджатись своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 492728 (а/с 5) ОСОБА_3 померла 20.02.2018 року.
З заповіту, посвідченого приватним Дрогобицького нотаріального округу 08.04.2005 року, вбачається, що ОСОБА_3 заповіла в користь позивача ОСОБА_1 все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося (а/с 5).
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 12.03.2018, приватним нотаріусом ОСОБА_4 зареєстровано спадкову справу де спадкодавцем є ОСОБА_5 (а/с 6).
Як вбачається з заяви - вимоги, ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_2 про надання оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_3 для пред'явлення приватному нотаріусу для оформлення спадкових прав (а/с 8).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визнанні у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті її матері ОСОБА_3, як співвласниці спірного майна.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов підставним та такий слід задоволити частково, визнати за ОСОБА_1 право власності на ? квартири №20 у будинку №92 на вул.Самбірська в м.Дрогобичі Львівської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 16.02.2018.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 206, 264, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( вул. Самбірська, 92 кв., 20 м. Дрогобич Львівська область, РНОКПП НОМЕР_1), право власності на ? квартири №20 у будинку №92 на вул.Самбірська у м.Дрогобич Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла16 лютого 2018.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Павлів З.С.