Справа № 466/8161/18
06 грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відео конференції спільне клопотання начальника установи Личаківської виправної колонії №30 та Голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі відносно засудженого -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, а саме: 12.11.2002 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.296, ст.69, ст.75 КК України до 1 року позбавлення воліз іспитовим строком 1 рік. 27.02.2004 року Павлоградським міським судом Дніпропетровського області за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. 13.07.2004 року Павлоградським міським судом Дніпропетровського області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 01.12.2005 року умовно-достроково на невідбутий термін покарання 1 рік 6 місяців 10 днів. 31.08.2006 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.296, ст.69 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, -
ОСОБА_5 засуджений 08.10.2007 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, п.6, 12 ст.115, ст.70, ст.71 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного Суду України від 29.01.2008 року вирок змінено. Вважати засудженим за п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.298, ст.70, ст.71 КК України до 16 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 27.01.2016 року строк попереднього ув'язнення із 07.05.2007 року по 29.01.2008 року зараховано у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України.
Враховуючи, що засуджений ОСОБА_5 відбув 2/3 строку покарання, встановлений порядок відбування покарання порушував 16 разів, однак, відповідно до п.14 ст.134 КВК України вважається таким, що стьягнень немає, 6 разів заохочувався адміністрація державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережна комісія при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради клопочуть про його заміну невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання у виді обмеження волі відповідно до вимог ст. 82 КК України, як такому, що став на шлях виправлення.
В судовому засіданні представник ЛВК № 30 ОСОБА_4 клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у задоволення клопотання просив відмовити.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання та пояснив, що зробив висновки із свого минулого та більше не стане на шлях вчинення злочинів.
Перевіривши представлені матеріли, оглянувши матеріали особової справи та відомості про поведінку засудженого, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що у клопотанні слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст. 82 ч. 3 КК України заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, став на шлях виправлення.
Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не час, що безпосередньо передує розгляду подання.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин.
Тому наявність у засудженого ОСОБА_5 шести заохочень на думку суду не свідчать про те, що він довів своє виправлення, оскільки належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання, його належна поведінка є для нього обов'язком впродовж всього строку відбування покарання.
Суд вважає, що адміністрація Личаківської ВК № 30 не надала достатніх доказів того, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 82 КК України, суд, -
у задоволенні спільного клопотання начальника установи Личаківської виправної колонії №30 та Голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити за безпідставністю.
На ухвалу протягом семи діб з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_1