Справа № 760/5940/18
"05" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього закону. Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415, визначено механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, та оформлення договорів пайової участі у зв'язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі нового будівництва та реконструкції) об'єктів (в тому числі будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності. Пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету м. Києва, крім випадків, передбачених законами України та Порядком. Між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 укладеного Договір № 142 від 10.04.2017 року пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва. Пунктом 1.1 Договору передбачено, що його предметом є сплата відповідачем пайової участі (внесків) у зв'язку із реконструкцією приміщень садового будинку літ. «А», загальною площею 654,60 м2, на АДРЕСА_2. Розмір пайового внеску згідно розрахунку - 129 299,74 грн. Дані кошти мали бути сплачені у строк до 03.05.2017 року включно на рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету. Проте, ці кошти відповідачем не сплачено. На адресу відповідача були скеровані претензії від 16.05.2017 року № 050/08-3874, від 05.07.2017 року № 050/08-5388, та від 21.11.2017 року № 050/08-9591. Дані претензії повернулись без відповіді у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання. Станом на 23.02.2018 року відповідачем кошти у повному обсязі не сплачено, зобов'язання не виконано. Пунктом 4.1 Договору передбачена відповідальність за порушення строків сплати пайового внеску. У зв'язку з порушення зобов'язання просили стягнути борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 140 414,86 грн. та пеню, яка розраховується у розмірі 0,1 % в день, в розмірі 36 295,52 грн. Загальна сума боргу, яку просили стягнути з відповідача становить 176 710,38 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його присутності, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. У разі неявки відповідача до суду не заперечував щодо постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства, заяв про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов, до суду не подавав, що дає підстави для прийняти рішення по суті спору без присутності відповідача, по доказам наданим стороною позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Дана справа зареєстрована в суді 11.07.2018 року. Після перевірки місця реєстрації відповідача в Дніпровському районі м. Києва, ухвалою від 24.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою від 25.10.2018 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
В суді встановлено, що 10.04.2017 року між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 укладено Договір № 142 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Предметом даного Договору є сплата ОСОБА_1 пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із реконструкцією приміщень садового будинку літ. «А», загальною площею 654,60 м2, по АДРЕСА_2. Розмір пайового внеску становить 129 299,74 грн., який має бути сплачено до 03.05.2017 року включно. За умови належного виконання зобов'язання Департаментом видається Довідка про виконання умов пайової участі.
У випадку порушення строків слати пайового внеску розмір несплаченої частки пайової участі коригується на індекс інфляції від дати розрахунку пайового внеску та на величину штрафних санкцій, передбачених п.п. 4.2, 4.3 Договору (пункт 4.1). Пунктом 4.2 передбачена пеня в розмірі 0,1 % в день, що нараховується на суму простроченої заборгованості, яка нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.
У визначений Договором строк відповідач у повному обсязі кошти не сплатив.
На адресу відповідача направлялися вимоги про повернення коштів від 16.05.2017 року № 050/08-3874, від 05.07.2017 року № 050/08-5388 та від 21.11.2017 року № 050/08-9591, які відповідач проігнорував, кошти не сплатив.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього закону.
Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415, визначено механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, та оформлення договорів пайової участі у зв'язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі нового будівництва та реконструкції) об'єктів (в тому числі будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності. Пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету м. Києва, крім випадків, передбачених законами України та Порядком.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмірне встановлений договором або законом.
З матеріалів справи було встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим з нього слід стягнути суму боргу з у рахуванням інфляції та пеню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
На думку суду вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими.
Відповідач до суду не з'явився, та не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання відповідачем договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 2 650,66 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 04633423, адреса: м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок № 36) борг за Договором № 142 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 10.04.2017 року з урахуванням інфляції та пені у розмірі 176 710,38 грн. (сто сімдесят шість тисяч сімсот десять гривень 38 копійок) та судовий збір - 2 650 грн. 66 коп.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: