Ухвала від 22.10.2018 по справі 753/520/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/520/17

провадження № 4-с/753/231/18

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2018 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Крамарчук А.О., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, в судовому засіданні по розгляду справи за скаргою представника Публічного акціонерного товариства «РОДОВІДБАНК», щодо визнання дій старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Медведєвої Олени Олегівни незаконними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, заінтересована особа - ОСОБА_3,

Встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла вказана скарга, у якій скаржник просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. щодо винесення постанови №51152533 від 04.10.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати постанову старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. №51152533 від 04.10.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

В обґрунтування скарги представник Публічного акціонерного товариства «РОДОВІДБАНК» посилається на те, що 28.12.2015 року Дарницьким районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі № 753/15732/15 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору №38.3/АА-00094.08.2 від 11.07.2008 року та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про захист прав споживача та визнання кредитного договору №38.3/АА-00094.08.2 від 11.07.2008 року недійсним.

24.03.2016 року ПАТ «Родовід Банк» було отримано виконавчий лист по справі №753/15732/15.

12.05.2016 року ПАТ «Родовід Банк» було подано заяву про відкриття виконавчого провадження.

Постанову від 04.10.2016 ВП №51152533 було винесено старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвою Оленою Олегівною, про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів було встановлено що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення і здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З постановою про повернення виконавчого документа скаржник не погоджується, та вважає дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. незаконними.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явились.

Розгляд скарги здійснювався без участі стягувача, боржника і державного виконавця, що не перешкоджає розгляду скарги на підставі ч. 2 ст.450 ЦПК України.

Вивчивши матеріали скарги, втому числі, копію вказаної постанови ВП від 04.10.2016 ВП №51152533 (а.с.61), копію вказаного виконавчого листа від 24.03.2016 р. по справі №753/15732/15 (а.с.57), суд вважає вимоги скарги належить задовольнити, виходячи з наступних підстав.

24.03.2016 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист на виконання рішення Дарницького районного суду м.Києва від 28.12.2015 р. по справі №753/15732/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору №38.3/АА-00094.08.2 від 11.07.2008 року та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про захист прав споживача та визнання кредитного договору №38.3/АА-00094.08.2 від 11.07.2008 року недійсним.

Постанову від 04.10.2016 ВП №51152533 було винесено старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвою Оленою Олегівною, про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів було встановлено що у боржника ОСОБА_3 відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення і здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.61)

У пункті 7 розділу ХНІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-УІІ, який набрав чинності 05.10.2016, зазначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що основними принципами діяльності органів Державної влади, їх посадових осіб є обов'язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до п.1 ст.. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до п.2 ст. 14 вищезазначеного Кодексу невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 10 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до п. 15 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника -фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Отже, старший державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєва Олена Олегівна зокрема вспереч вимогам ч.1 ст. 6, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснила всі дії які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», в тому числі, щодо примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника (в тому числі, за адресою останнього, яка вказана у виконавчому листі) - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при цьому, у спірній постанові не наведено кокретних дій, які були вчинені державним виконавцем та які виявимлися безрезультатними, а отже вказана спірна постанова належним чином не мотивована державним виконавцем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.387 ЦПК України,

Ухвалив:

Вимоги скарги задовольнити.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. щодо винесення постанови №51152533 від 04.10.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. №51152533 від 04.10.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 15 днів.

Суддя:

Попередній документ
78498090
Наступний документ
78498092
Інформація про рішення:
№ рішення: 78498091
№ справи: 753/520/17
Дата рішення: 22.10.2018
Дата публікації: 14.12.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства