ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23145/18
провадження № 1-кс/753/6611/18
"28" листопада 2018 р. м. Київ
Слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018100020010266 внесеному до ЄРДР 24.11.2018 р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-
Слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 , звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон марки "Meizu", ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім карткою НОМЕР_3 , який було вилучено 24.11.2018 р. у ОСОБА_4 . Метою вказаного заходу зазначено необхідність збережння речових доказів.
Вивчивши подане клопотання слід зазначити наступне.
Слідчий звернувшись із клопотанням в рамках кримінального провадження №12018100020010266 внесеного до ЄРДР 24.11.2018 р., вказує на здійснення досудового розслідування за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Проте, з клопотання слідчого про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) слідчий просить застосувати в даному випадку.
Крім того, всупереч п. 1 ч.2 ст. 171 КПК України клопотання не містить відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Крім того, всупереч п. 3 ч.2 ст. 171 КПК України подані до суду копії документів, що пітверджують право власності потерпілого на вказане майно, є неналежної якості, які неможливо прочитати.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.
Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-172, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, повернути прокурору із встановленням строку для усунення виявлених недоліків протягом сімдесяти двох годин з дня отримання матеріалів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1