06 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 712/13435/16-к
провадження № 51-4558 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
виправданих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 листопада 2017 року щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Порккала-Удд, Фінляндія,
який проживає:
АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця м. Миколаєва, який проживає:
АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
уродженця с. Бране Поле Богуславського району Київської області, який проживає:
АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 29 листопада 2017 року, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправдано за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачувались у вчиненні ними злочину за таких обставин:
- ОСОБА_7 , працюючи на посаді директора Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями з розпорядження майном і коштами театру та уповноваженою самостійно вирішувати питання діяльності театру, видавати накази, обов'язкові для виконання всіма працівниками трудового колективу, в період з 25 березня 2013 року до 01 липня 2015 року неналежно виконував свої службові обов'язки, не вжив заходів з усунення зазначених у приписі № 250 від 25 березня 2013 року Черкаським міським відділом Управління Держтехногенбезпеки у Черкаській області порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, а саме забезпечення працездатності системи внутрішнього пожежогасіння, оскільки не виділяв на це кошти, які були отримані від реалізації платних послуг, у результаті чого охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжких наслідків;
- ОСОБА_8 , працюючи на посаді заступника директора Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями з керівництва всією виробничою діяльністю трудового колективу, художньо-постановочною частиною, і контролю за роботою монтувального, бутафорського, костюмерного, реквізитного, гримерного, пошивного, декораційного, електроосвітлювального та столярного цеху, в період з 25 березня 2013 року до 01 липня 2015 року неналежно виконував свої службові обов'язки - не вжив заходів з усунення зазначених у приписі № 250 від 25 березня 2013 року Черкаським міським відділом Управління Держтехногенбезпеки у Черкаській області порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, а саме забезпечення працездатності системи внутрішнього пожежогасіння, у результаті чого охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжких наслідків;
- ОСОБА_9 , працюючи на посаді головного інженера Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями з керівництва діяльністю технічних служб підприємства та контролю за результатами їх роботи, стану трудової і виробничої дисципліни в підпорядкованих підрозділах, в період з 25 березня 2013 року до 01 липня 2015 року неналежно виконував свої службові обов'язки - не вжив заходів із забезпечення працездатності системи внутрішнього пожежогасіння, не проконтролював додержання правил пожежної безпеки, у результаті чого охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжких наслідків.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги усіх доказів винуватості, наданих стороною обвинувачення, та не надав їм достатньої оцінки, безпідставно виправдав ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні ними інкримінованого злочину, ухвалив вирок, який не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Крім того, зазначає про те, що суд апеляційної інстанції формально перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, у зв'язку з чим його ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
На касаційну скаргу прокурора захисником ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було подано письмове заперечення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник, виправдані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили її залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданій касаційній скарзі прокурор порушує питання щодо безпідставного виправдання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Проте, як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, з дотриманням вимог статей 86, 87, 94 КПК України зробив ґрунтовний аналіз доказів, що були надані стороною обвинувачення, та дійшов правомірного висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватість ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в неналежному виконанні службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.
Також суд першої інстанції слушно зауважив про відсутність кваліфікуючої ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - тяжких наслідків у вигляді збитків драмтеатру на суму 5 273 422 грн. Оскільки сторона обвинувачення не довела наявність такої ознаки, у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 242 України, допустимим доказом - висновком експерта.
При цьому Суд звертає увагу на те, що сторони даного кримінального провадження мали рівні можливості на представлення своїх доказів, підстав говорити про обмеження прав сторони обвинувачення, про що зазначав прокурор у скарзі, Суд не знаходить.
З огляду на викладене, доводи прокурора про неправильну оцінку доказів обвинувачення, зроблену судом першої інстанції, колегія суддів касаційного суду вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Крім того, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, яка є аналогічною до його касаційної скарги, ретельно перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказував прокурор у скарзі, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 листопада 2017 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3