Ухвала
11 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 461/4039/17
провадження № 61-44895ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Галицького районного суду міста Львова від 08 листопада
2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 16 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
18 вересня 2018 року Державна казначейська служба України звернулася через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою України на рішення Галицького районного суду міста Львова від
08 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 16 серпня 2018 року.
Верховним Судом встановлено, що в додатках до касаційної скарги відсутня копія першої сторінки постанови апеляційного суду Львівської області із відбитком штампа реєстрації вхідної документації, про що складено акт від 28 вересня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та надано для усунення недоліків строк до 30 жовтня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Заявнику необхідно було надати суду докази сплати судового зборуу розмірі 1 280,00 грн.Роз?яснено заявнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Копію ухвали Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року отримано
заявником 16 жовтня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження.
У жовтні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов лист Державної казначейської служби України від 19 жовтня 2018 року № 249/13-11/2, до якого додано копію першої сторінки постанови апеляційного суду Львівської області із відбитком штампа реєстрації вхідної документації.
Із матеріалів касаційного провадження вбачається, що у строк, встановлений ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року, недоліки касаційної скарги заявником не усунено, а саме не надано доказів оплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн.
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (МПП «Голуб» проти України, № 6778/05, ЄСПЛ, від
18 жовтня 2005 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки заявником у встановлений судом строк, станом на 11 грудня
2018 року, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 09 жовтня
2018 року щодо усунення недоліків касаційної скарги, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Галицького районного суду міста Львова від 08 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 16 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику.
Повернення касаційної скарги заявнику не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило