Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа №235/2884/14-а
адміністративне провадження №К/9901/3617/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року (судді Гімон М.М., Василенко Л.А., Старосуд М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (далі - управління ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним рішення відповідача від 13 травня 2018 року про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії з 01 травня 2014 року з урахуванням стажу і заробітної плати відповідно до статті 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI).
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області постановою від 03 грудня 2014 року позов задовольнив:
визнав оспорюване рішення управління ПФУ неправомірним; зобов'язав управління ПФУ нарахувати та виплатити перераховану недоотриману пенсію з 01 травня 2014 року згідно зі статтею 8 Закону № 345-VI з урахуванням середньої заробітної плати позивача за 2013 рік.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 17 березня 2015 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову - про відмову в задоволені позовних вимог.
Апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 13 травня 2014 року про відмову позивачу в перерахунку пенсії за розміром заробітку є законним та обґрунтованим, оскільки здійснення перерахунку пенсії за розміром заробітку призведе до зменшення пенсії.
Цей суд указав також, що вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії в 2014 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2013 рік не ґрунтуються на законі, оскільки суперечать приписам частини четвертої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), якими передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Зазначив суд апеляційної інстанції і про те, що розмір пенсії позивача з травня 2014 року складає 2934 грн 69 коп., що є більшим ніж 80 % від розрахованої заробітної плати позивача (2518, 35 грн.=3147 грн 94 коп. * 80 %). Крім того, розрахований розмір пенсії позивача також є більшим від 3 мінімальних пенсій за віком на відповідний рік.
При цьому колегія суддів виходила з того, що за приписами статті 8 Закону № 345-VI за середню заробітну плату шахтаря приймається розрахована у відповідності до приписів Закону № 1058-IV середня заробітна плата особи для призначення пенсії, а не фактично отримана ним за місцем роботи у обраний особою період середній заробіток особи.
Таким чином, при виплаті пенсії позивачу відповідач не допустив порушень вимог статті 8 Закону № 345-VI.
ОСОБА_1 не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції і подав касаційну скаргу про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції або скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд.
Покликається на порушення апеляційним судом норм матеріального права. Указує на те, що при перерахунку пенсії шахтарів застосуванню підлягають норми Закону № 345-VI, а не Закону № 1058-IV.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Суди у цій справі встановили, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ та з 02 листопада 2005 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини другої статті 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та розділу ХV Закону № 1058-IV.
Згідно з даними трудової книжки позивач на час виникнення спірних відносин продовжував працювати.
05 травня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за стажем та заробітною платою на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV.
Відповідач рішенням від 13 травня 2014 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії, оскільки розмір пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати складає 2679 грн 37 коп., а з урахуванням стажу - 2934 грн 69 коп., тому вирішено провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу у розмірі 2934 грн 69 коп. як вигідного.
Зазначені відомості щодо розрахунку пенсії з урахуванням стажу та заробітку позивача підтверджуються також розпорядженнями відповідача № 160567.
Попередній перерахунок пенсії позивача був здійснений відповідачем в червні 2012 року з додаванням стажу за заявою позивача від 14 травня 2012 року. При цьому розрахована сума середньої заробітної плати, з якої обраховується пенсія, склала 3147 грн 94 коп. При цьому розмір пенсії після цього перерахунку склав 2784 грн 28 коп.
З листа відповідача від 28 квітня 2014 року та заперечень на позовну заяву вбачається, що пенсія позивача обчислювалася із заробітної плати, розрахованої відповідно до вимог статті 40 Закону № 1058-IV та розмір заробітної плати за період роботи з 01 листопада 1992 року по 31 липня 1998 року та за даними персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2007 року і склала 3147 грн 94 коп. У разі обчислення пенсії із заробітної плати за період роботи з 01 листопада 1992 року по 31 липня 1998 року та за даними персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 28 лютого 2014 року, розмір заробітку позивача складає 2921 грн 71 коп., а розмір пенсії складатиме 2679 грн 37 коп.
Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у спорах даної категорії щодо застосування частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, зазначаючи про таке.
Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058 IV).
За змістом частини першої статті 40 зазначеного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що розрахунок заробітної плати здійснюється з урахуванням усієї заробітної плати, в тому числі і тієї, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + + Кз3 + ... + Кзn ;
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, управління ПФУ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2013 рік.
Отже, висновок апеляційного суду у справі, що розглядається, про те, що при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 42 Закону № 1058-IV повинен враховуватись показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за її призначенням, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Слід погодитися і з висновком апеляційного суду, що за приписами статті 8 Закону № 345-VI (згідно з якою мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року) за середню заробітну плату приймається розрахована згідно з вимогами Закону № 1058-IV середня заробітна плата особи для призначення пенсії, а не фактично отримана ним за місцем роботи у обраний особою період середній заробіток.
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 341, 342, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко