Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа №382/2110/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29940/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ, ПФУ відповідно) на постанову Яготинського районного суду Київської області від 18 травня 2017 року (суддя Карпович В.Д.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (судді Губська Л.В., Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ, Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ Нацполіції), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ, ГУ Нацполіції, яка виражається у неперерахуванні йому пенсії згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон № 900-VIII), статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988), постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» (далі - постанова № 947), та зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок пенсії і виплачувати її з 01 січня 2016 року і надалі.
Яготинський районний суд Київської області постановою від 18 травня 2017 року позов задовольнив визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у неперерахуванні ОСОБА_1 пенсії згідно з Законом № 900-VIII, статтею 63 Закону № 2262-XII, постановами № 988, №947; зобов'язав ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно з Законом № 900-VIII, статтею 63 Закону № 2262-XII, постановами № 988, №947 з 01 січня 2016 року і надалі; постановив стягнути з ГУ ПФУ (код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 грн.( п'ятсот п'ятдесят одну грн).
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2017 року постанову суду першої інстанції змінив: в абзаці третьому резолютивної частини постанови виключив слова «і надалі», у решті рішення суду залишив без змін.
ГУ ПФУ не погодилося із цими рішеннями у частині стягнення з ГУ ПФУ витрат по сплаті судового збору в сумі 551 грн 20 коп. і подало касаційну скаргу з вимогою про їх скасування у цій частині.
Серед іншого вказує на те, що згідно з частиною другою статі 73 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Зазначає, що Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; далі - Закон № 1774-VIII) частину першу статті 5 Закону України від 08 липня 2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3674-VI) доповнено пунктом 8, за яким ПФУ та його органи, починаючи з 01 січня 2017 року звільнені від сплати судового збору.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КАС) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.
Отже, пенсійний орган звільняється від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо. Воднораз надання відповідачу пільг щодо сплати судового збору не є підставою звільнення його від участі у розподілі судових витрат.
Як встановлено частиною сьомою статті 6 Закону № 3674-VI, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, при задоволенні позовних вимог особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі понесені нею судові витрати, у тому числі судовий збір, сплачений при поданні позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень, у цьому випадку - ГУ ПФУ.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок, що при задоволенні позовних вимог суд першої інстанції правомірно стягнув судовий збір, сплачений позивачем.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу ГУ ПФУ слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Керуючись статтями 341, 342, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а постанову Яготинського районного суду Київської області від 18 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко