Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа №826/11825/15
адміністративне провадження №К/9901/26199/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 (судді: Петрик І.Й. (головуючий), Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі № 826/11825/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 22.01.2015 № 0000072100, № 0000082100.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача щодо проведення фактичної перевірки магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню з огляду на те, що акт за результатами фактичної перевірки був складений органом, який на час проведення перевірки та складання акту вже знаходився на стадії припинення, не мав право на проведення перевірки у відповідності до статті 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» №719-VII від 16.01.2014 зі змінами згідно із Законом №1622-VII від 31.07.2014) та постановою КМУ № 408 від 13.08.2014.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2016 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовані рішення про застосування фінансових санкцій від 22.01.2015 № 0000072100, № 0000082100.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що перебування державного органу влади в процесі припинення шляхом перетворення (реорганізації) не позбавляє останнього права здійснювати контроль за діяльністю суб'єктів господарювання та приймати відповідні рішення за результатами проведеного контролю; щодо органів державної фіскальної служби жодних обмежень щодо проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців протягом серпня - грудня 2014 року, законодавством встановлено не було, зокрема не встановлено обов'язку отримувати дозвіл Кабінету Міністрів України для проведення перевірки; факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою мінімальних роздрібних цін, підтверджується фіскальними чеками, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог Закону №481/95.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Уповноваженими особами Головного управління Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку позивача з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт від 19.09.2014 № 930/10-36-21/НОМЕР_3, яким встановлено порушення позивачем здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою мінімальних роздрібних цін, а саме: реалізацію пляшки коньяку «Грінвіч» за ціною 56,50 грн при мінімальній роздрібній ціні встановленій постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» 59,01 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 19.09.2014 №001; реалізацію коньяку «Кримський» за ціною 55,30 грн при мінімальній роздрібній ціні, встановленій постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» 59,01 грн, що підтверджено фіскальним чеком від 19.09.2014 № 002.
За результатами перевірки контролюючим органом винесено рішення про застосування до позивача фінансових санкцій від 22.01.2015 №0000082100, яким за порушення статті 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у розмірі 10 000,00 грн; від 22.01.2015 № 0000072100, яким за порушення статті 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у розмірі 10 000,00 грн.
Як встановлено судом попередньої інстанції, уповноваженими особами контролюючого органу проведено перевірку магазину, що належить позивачу на праві власності.
Перевірка проводилася на підставі направлень № 2017 від 19.09.2014 та № 2016 від 19.09.2014 на проведення фактичної перевірки з 19.09.2014 по 28.09.2014 на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та наказу ГУ Міндоходів у Київській області від 28.08.2014 р. № 356 з метою контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «;Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Контролюючим органом було складено акти відмови від підписання та отримання акту перевірки від 18.09.2014 з яких вбачається, що після ознайомлення із актом від 18.09.2014 уповноважена особа позивача (продавець) відмовилася від його підписання та отримання.
Окрім того, судом попередньої інстанції встановлено, що уповноважена особа позивача (продавець) ознайомилася із направленнями на проведення фактичної перевірки та наказом, про що свідчать наявні у матеріалах справи розписки № 2016, № 2017.
8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції доводів позивача про винесення оскаржуваних рішень про застосування штрафних санкцій всупереч мораторію встановленого законом щодо проведення перевірок у 2014 року та органом який знаходився у стадії припинення.
9. Контролюючим органом подано відзив (заперечення) на касаційну скаргу позивача, відповідно до якого просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1 Пункт 75.1 статті 75
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
10.2 Пункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
10.3 Пункт 80.1 статті 80
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
10.4. Пункту 80.2 статті 80 ПК України
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
10.5 Підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
10.6 Пункт 80.4 статті 80
Перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
10.7. Пункт 80.5 статті 80
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
10.8 Пункт 81.1 статті 81
Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
11. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі по тексту - Закон № 481/95-ВР).
11.1. Частина 1 статті 17
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
11.2 Абзац 13 частини 2 статті 17
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
11.3 Частина 10 Стаття 18
Надати Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
12. До компетенції податкового органу належить проведення перевірки суб'єкта господарювання щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, якими встановлені правила торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
13. За порушення податкового законодавства до платників податків застосовуються фінансові (штрафні) санкції контролюючим органом на якого відповідно до закону покладено контроль за його додержанням.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, які свідчать про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафної (фінансової) санкції за порушення вимог статті 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР.
16. Крім того, судом попередньої інстанції обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо прийняття оскаржуваного рішення не уповноваженою особою, зважаючи на те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» Головне управління Міндоходів у Київській області було реорганізовано у Головне управління ДФС у Київській області, на час проведення перевірки запис про припинення ГУ Міндоходів у Київській області не було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно посилання позивача на те, що останнє не мало повноважень на проведення перевірки є помилковим, а перебування державного органу влади в процесі припинення шляхом перетворення (реорганізації) не позбавляє останнього права здійснювати контроль за діяльністю суб'єктів господарювання та приймати відповідні рішення за результатами проведеного контролю.
17. Також, судом попередньої інстанції встановлено, що фактична перевірка позивача проведена відповідно до вимог податкового законодавства, на підставі наказу на направлень на проведення перевірки, які оформлені у відповідності до вимог законодавства та з якими платник податків був ознайомлений належним чином, що спростовує доводи позивача щодо порушення процедури оформлення та проведення фактичної перевірки.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, щодо правомірності спірного рішення про застосування штрафних санкцій, зважаючи на наявність встановленого факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою мінімальних роздрібних цін, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії фіскальних чеків.
19. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у справі № 826/11825/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду