05 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 760/17094/17-ц
Провадження № 14-429цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Сохацький Ігор Семенович (далі - приватний нотаріус),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5
на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року у складі судді Усатової І. А. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року у складі колегії суддів Болотова Є. В., Білич І. М., Поліщук Н. В.
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного нотаріуса про визнання договорів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, та
У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати недійсними договір іпотеки, укладений 16 грудня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за № 1223, а також договір іпотеки, укладений 22 квітня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за № 287; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 415/10000 частин квартири АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та запис за індексним номером 34891281 від 22 квітня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позовну заяву подано і оформлено в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на момент постановлення ухвали.
ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову - про повернення позовної заяви. Вказав, що суд першої інстанції помилився при визначенні підсудності та юрисдикції справи і всупереч вимогам статті 16 Цивільного кодексу України прийняв до свого провадження позовну заяву із об'єднаними вимогами, частину яких належало розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_5 просив скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Доводи, наведені в касаційній скарзі
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції порушено провадження у справі за об'єднаними позовними вимогами, частина яких (щодо реєстрації майна та майнових прав) підлягала розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, апеляційну скаргу розглянуто за участю лише представника позивача, чим було порушено принцип змагальності сторін.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від представника ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_8 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5, у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду, ухвалою від 12 вересня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 жовтня 2018 року прийняла цю справу для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.
Не погодившись з указаною ухвалою суду першої інстанції, 27 грудня 2017 року ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, у якій зазначив, що частина позовних вимог ОСОБА_3 має розглядатися в порядку адміністративного судочинства (а. с. 78-92).
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року залишено без змін.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Аналогічна вимога містилася й у частині третій статті 2 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).
Отже, застосовуються норми ЦПК України у редакції, що діяла на час вчинення процесуальних дій.
Станом на час подання апеляційної скарги (27 грудня 2017 року) питання щодо переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, врегульовано у пункті 8 частини першої статті 353 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року, чинній на час прийняття апеляційним судом оскаржуваної постанови), згідно з яким окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.
Незважаючи на те, що ухвалу суду першої інстанції заявник оскаржував з підстав порушення, на його думку, правил юрисдикції, оскільки вважав, що позовні вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, але суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу повністю, залишивши її без задоволення з підстав того, що порушень правил підсудності при відкритті провадження судом першої інстанції не виявлено, а доводи апеляційної скарги зводяться до порушення правил юрисдикції, а не підсудності.
Подану касаційну скаргу обґрунтовано лише порушенням судами правил підвідомчості цього спору. Касаційна скарга не містить доводів про те, який саме суд територіально повинен розглядати справу.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи, а також інші особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6?8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З аналізу статей 353 та 389 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) вбачається, що процесуальним законодавством передбачено можливість касаційного оскарження лише ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності після її перегляду в апеляційному порядку. Можливості оскарження окремо від рішення суду ухвал про відкриття провадження у справі з підстав порушення правил підвідомчості (предметної та суб'єктної юрисдикції) положення процесуального законодавства не містять, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі не з питань порушення правил підсудності справи мала бути повернута заявнику.
У пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) передбачено можливість звернення з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції без жодних винятків чи обмежень.
Однак Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду не може бути переглянута в касаційному порядку по суті, оскільки її прийнято за наслідками апеляційного перегляду ухвали про відкриття провадження у справі, а доводи касаційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року стосуються лише недотримання судами правил юрисдикції, а не підсудності, що не передбачено статтями 353 та 389 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року).
Отже, касаційну скаргу прийнято до провадження суду касаційної інстанції помилково, у зв'язку із чим касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 259, 260, 353, 389, 396, 400, 406 ЦПК України, ВеликаПалата Верховного Суду
Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Сохацького Ігоря Семеновича про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року - закрити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима І. В. Саприкіна
В. І. Данішевська О. С. Ткачук
О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич
В. С. Князєв О. Г. Яновська
Л. М. Лобойко