6 грудня 2018 року
справа №459/69/16-к
провадження №51-3388км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
(в режимі відеоконференції),
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140150002209, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Червонограда, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України(далі - КК);
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК;
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Глухів Сокальського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 289 КК,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_14 , та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_13 , на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 7 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 7 липня 2016 року засуджено:
ОСОБА_6 :
- за ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ч. 2 ст. 289 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 289 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці;
- на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 29 жовтня 2015 року остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
ОСОБА_12 :
- за ч. 2 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
- за ч. 2 ст. 289 КК із застосуванням ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 289 КК із застосуванням ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців,
- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
ОСОБА_13 :
- за ч. 2 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
- за ч. 2 ст. 289 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 289 КК із застосуванням ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- на підставі статей 75, 104 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;
ОСОБА_14 :
- за ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
- за ч. 2 ст. 289 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- на підставі статей 75, 104 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;
ОСОБА_15 :
- за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 289 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
- на підставі статей 75, 104 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 24 жовтня 2016 року залишив вирок щодо зазначених осіб без зміни.
ОСОБА_6 та ОСОБА_12 визнано винуватими у тому, що вони в період з 14 по 17 листопада 2015 року в містах Соснівці та Червонограді Львівської області, діючи повторно та за попередньою змовою групою осіб:
- таємно викрали з під'їзду будинку скутер «Ямаха» вартістю 7 000 грн, що належить ОСОБА_16 ;
- незаконно заволоділи належним потерпілому ОСОБА_17 автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 35 000 грн, після чого, перебуваючи на узбіччі дороги сполученням м. Соснівка - с. Сілець, таємно викрали з цього автомобіля майно ОСОБА_17 загальною вартістю 735 грн, чим завдали останньому матеріальної шкоди на загальну суму 35 735 грн;
- незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 35 000 грн, після чого, перебуваючи поблизу с. Городище, викрали із зазначеного автомобіля майно потерпілого ОСОБА_18 вартістю 1 500 грн;
- намагалися незаконно заволодіти автомобілем ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 15 000 грн, що належить ОСОБА_19 , однак свої злочинні дії до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки не запустили двигун автомобіля;
- таємно викрали з автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_4 , належний ОСОБА_20 акумулятор марки «Омега» вартістю 620 грн;
- незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 23 000 грн, після чого таємно викрали з салону цього автомобіля належне ОСОБА_21 майно загальною вартістю 850 грн;
- намагалися незаконно заволодіти автомобілем ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 20 000 грн, що належить ОСОБА_22 , однак свої злочинні дії до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки не запустили двигун автомобіля;
- намагалися незаконно заволодіти автомобілем ВАЗ-2102, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 6500 грн, що належить ОСОБА_23 , однак свої злочинні дії до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки не запустили двигун автомобіля;
- незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_7 , вартістю 40 000 грн, чим завдали потерпілому ОСОБА_24 майнової шкоди на вказану суму;
- таємно викрали з автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_8 , належний ОСОБА_25 акумулятор «Домінатор» вартістю 800 грн;
- намагалися незаконно заволодіти автомобілем «Вольво-340», реєстраційний номер НОМЕР_9 , вартістю 30 000 грн, який належить ОСОБА_26 , однак свої злочинні дії до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки не запустили двигун зазначеного автомобіля.
Також ОСОБА_12 16 листопада 2015 року в м. Соснівці, діючи повторно, таємно викрав належний ОСОБА_27 мопед «Дельта» вартістю 4 500 грн.
Крім того, 3 грудня 2015 року близько 22:00 в м. Соснівці неповнолітній ОСОБА_12 повторно, за попередньою змовою групою осіб з неповнолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , діючи згідно з розподіленими ролями, незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 25 000 грн, який належить ОСОБА_28 , після чого, перебуваючи неподалік шахти «Надія» в с. Сілець, таємно викрали з нього майно потерпілого загальною вартістю 900 грн.
4 грудня 2015 року ОСОБА_12 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 повторно намагалися незаконно заволодіти автомобілями: ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_11 , вартістю 35 000 грн, який належить ОСОБА_29 , та ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_12 , вартістю 25 000 грн, який належить ОСОБА_30 . Однак свої злочинні дії ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їхні дії було викрито перехожими громадянами.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:
1) суд першої інстанції порушив вимоги ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки:
- дослідження фактичних обставин провадження суд обмежив допитом потерпілих та дослідженням протоколів прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, огляду місця події та огляду речей;
- сторона захисту заперечувала проти спрощеної процедури дослідження доказів;
- суд не роз'яснив, що у випадку розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК обвинувачені будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, докази щодо яких не досліджуються;
- у суді він визнав свою вину та відмовився від дачі пояснень, оскільки не пам'ятав обставин вчинених злочинів, а суд, розглянувши провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, позбавив його можливості оскаржити в апеляційному порядку фактичні обставини та докази, які прокурором надано не було;
- під час судового розгляду були присутні не всі потерпілі, думки відсутніх потерпілих щодо розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК не з'ясовано;
2) потерпілим ОСОБА_25 було подано цивільний позов, рішення по якому не прийнято;
3) при призначенні покарання суд безпідставно визнав обтяжуючою покарання обставиною рецидив злочину, оскільки кваліфікував його дії за всіма епізодами із кваліфікуючою ознакою «повторність», до того ж посилання на рецидив злочину відсутнє в обвинувальному акті;
4) суд першої інстанції не дотримався засад презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини;
5) суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 КПК ретельно не перевірив усіх доводів, зазначених в апеляційній скарзі його захисника, і не мотивував свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_14 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі ОСОБА_14 через суворість, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:
- суд першої інстанції всупереч позиції обвинувачених та захисників, які не погодились із пропозицією провести розгляд провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, провів судовий розгляд у спрощеному порядку, про що зазначив у вироку, а апеляційний суд не звернув уваги на таке порушення, вказавши в ухвалі, що захисники безпідставно вказують на розгляд провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК;
- суд апеляційної інстанції не дав відповіді на довід у його апеляційній скарзі про те, що провадження розглянуто без участі трьох потерпілих: ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 ;
- при призначенні покарання ОСОБА_14 суд першої інстанції не врахував кількості вчинених ОСОБА_14 епізодів злочину, а саме одного, його ролі серед співучасників, поведінки під час та після вчинення злочинних дій, у зв'язку з чим обране судом ОСОБА_14 покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого через суворість.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_13 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі ОСОБА_13 через суворість, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції:
- не звернув уваги на те, що сторона захисту заперечувала проти розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК;
- при призначенні покарання ОСОБА_13 не врахував його роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, у зв'язку з чим обране судом ОСОБА_13 покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого через суворість.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні:
- засуджений ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 вимоги поданих касаційних скарг підтримали повністю, захисник ОСОБА_11 - частково;
- прокурор не заперечував щодо часткового задоволення вимог касаційних скарг та у зв'язку з порушенням судом вимог ч. 3 ст. 349 КПК просив скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачені, будучи допитані в судовому засіданні, свою вину визнали повністю в повному об'ємі пред'явленого обвинувачення та відмовилися від дачі показань суду. На пропозицію прокурора щодо проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК сторона захисту заперечувала проти розгляду провадження в скороченому порядку (т. 1, а.п. 96, 187) і наполягала на допиті потерпілих, що було проведено, окрім допиту потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , які подалі заяви про розгляд справи за їх відсутності та претензій до обвинувачених не заявили.
Разом із тим, не зважаючи на заперечення сторони захисту, суд провів судове засідання в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, про що конкретно вказано у вироку, та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом потерпілих; а по епізодах викрадення майна потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 - протоколами прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, огляду місця події та огляду речей, а також дослідженням даних, які характеризують осіб обвинувачених, про що зазначив у вироку.
Крім того, як убачається зі змісту аудіозапису судового засідання, суд першої інстанції не роз'яснив, що у випадку розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК обвинувачені будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, докази щодо яких не досліджуються.
Апеляційний суд в ухвалі, надаючи відповідь на доводи, наведені захисником обвинуваченого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, помилково вказав, що твердження апелянта про те, що суд розглянув зазначену справу в порядку ст. 349 КПК, не відповідає дійсності, оскільки судом проведено дослідження всіх наданих органом обвинувачення доказів.
Однак із матеріалів кримінального провадження вбачається, що дослідження всіх наявних у провадженні доказів судом не проведено, і провадження розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК не зважаючи на пряму заборону, зазначену в цій статті, проводити розгляд у спрощеному порядку, якщо проти цього заперечують учасники судового провадження.
Таким чином, суд порушив вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.
Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що потерпілим ОСОБА_25 було подано цивільний позов (т. 1, а.п. 31), рішення по якому судом не прийнято.
З урахуванням зазначеного Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам, наведеним у касаційних скаргах в інших частинах, оскільки оцінка таких доводів можлива лише після усунення зазначеного порушення, у зв'язку з чим касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, розгляд провадження провести відповідно до вимог КПК і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Також у порядку ч. 2 ст. 433 КПК підлягають скасуванню зазначені судові рішення й щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , касаційних скарг стосовно яких не подано.
З огляду на те, що ухвалені судові рішення скасовуються з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було залишено без змін до набрання вироком законної сили, беручи до уваги вимоги закону про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та з метою попередження ризику переховування ОСОБА_6 від суду, а також виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_5 та залишити ОСОБА_6 під вартою до вирішення питання про запобіжний захід щодо нього судом першої інстанції у визначеному законом порядку на строк до 60 діб, але не більше ніж до 3 лютого 2019 року.
Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIІI, Суд
ухвалив:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 7 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 скасувати.
Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 залишити у виді тримання під вартою на строк до 60 діб, але не більше ніж до 03 лютого 2019 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3