10 грудня 2018 року
Київ
справа №807/2358/15
адміністративне провадження №К/9901/45276/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку клопотання ОСОБА_2 про встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, щодо відмови в наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов'язати надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначеної у графічних матеріалах для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,99 га.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 20.06.2017, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та ухвалено нову постанову, якою частково задоволено позов: визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, викладене в листі від 29 жовтня 2015 року № ДС-31-7-0.6-6261/21-15 «Щодо розгляду клопотання», яким ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,99 га для ведення особистого селянського господарства. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 06 серпня 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,99 га для ведення особистого селянського господарства з прийняттям вмотивованого рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До Верховного суду, 22 листопада 2018 року надійшло клопотання ОСОБА_2, в якому він просить встановити строк для подання відповідачем звіту про виконання постанови суду касаційної інстанції.
Розглянувши клопотання позивача, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Аналізуючи наведені положення КАС України, суд касаційної інстанції вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, тобто відповідачем у справі, суд касаційної інстанції наділений правом лише під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що при зверненні з касаційною скаргою заявник не просив про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а подав відповідне клопотання до Верховного Суду лише після розгляду справи по суті та набранням постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене та те, що позивачем клопотання про встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення було заявлене вже після прийняття судом касаційної інстанції постанови по справі, а також те, що ОСОБА_2 не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача, щодо встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання постанови суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 355, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем звіту про виконання постанови відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: М.І. Гриців
Н.В. Коваленко