Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа №161/13458/14-а (2а/161/550/14)
адміністративне провадження №К/9901/5187/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2014 року (суддя Крупінська С.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року (судді Хобор Р.Б., Попко Я.С., Сеник Р.П.) у справі за його позовом до Луцької міської ради (далі - Рада), третя особа - управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області, про визнання частково недійсним рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати частково недійсним рішення Луцької міської ради від 26 березня 2008 року № 25/62 від 26 березня 2008 року «Про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Луцька» (далі - Спірне рішення).
На обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 11 грудня 2002 року він та Рада уклали договір оренди земельної ділянки площею 5257 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1, строком на 25 років.
З надісланої 11 березня 2013 року пропозиції Ради позивач дізнався, що 26 березня 2008 року було прийнято Спірне рішення, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька.
Вважаючи, що Спірне рішення є незаконним та таким, що порушує його права, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Суди у цій справі встановили, що 11 грудня 2002 року підприємець ОСОБА_1 та Рада уклали договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до умов договору оренди, Рада надає, а підприємець ОСОБА_1 приймає на умовах оренди земельну ділянку площею 5257 м2 на довгострокове користування строком на 25 років для обслуговування денної стоянки автомобілів для обслуговування ринку на вул. Глушець в м. Луцьку.
На момент укладення договору оренди станом на 16 вересня 2002 року розмір орендної плати становив 1 % грошової оцінки землі, згідно з довідкою № 367, що видана Луцьким міським управлінням земельних ресурсів, що дорівнювало 1 578 667 грн 10 коп.
Рада Спірним рішенням затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Луцька.
11 березня 2013 року від відповідача надійшла пропозиція про укладення додаткової угоди до договору оренди, де розмір плати за землю збільшився до 4 % від нормативної грошової оцінки землі.
Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 04 грудня 2014 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 липня 2015 року постанову суду першої інстанції. залишив без змін.
Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку
ОСОБА_1 не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернувся з касаційною скаргою з вимогою про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
У скарзі позивач, погоджуючись з висновком судів про прийняття Радою Спірного рішення в межах наданих повноважень, зазначає про порушення порядку його прийняття з огляду на відсутність аналізу регуляторного впливу та оприлюднення проекту регуляторного акта.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах доводів касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши обставини справи, дійшли висновку, що експертним висновком державного агентства земельних ресурсів України від 03 березня 2008 року № 98-08 підтверджується той факт, що надані на експертизу матеріали з нормативної грошової оцінки земель розроблені на основі існуючої законодавчої та нормативно-методичної бази проведення робіт з грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.
Зазначили також і про те, що при виконанні грошової оцінки використані земельно-облікові матеріали, статистичні і нормативні дані про витрати по облаштуванню території міста, матеріали проектно-планувальної документації, інформація та матеріали окремих підприємств, організацій та установ тощо. Використаної інформації достатньо для виконання грошової оцінки земель. Документація з нормативної грошової оцінки земель включає текстові (пояснювальна записка та табличні матеріали) та графічні матеріали, розроблена в повному об'ємі та у відповідності Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.
З врахування викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Рада, ухвалюючи Спірне рішення, діяла в межах своїх повноважень.
Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів, а тому правового значення не мають та правильності висновків судів не спростовують.
Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС, у редакції чинній з 15 грудня 2017 року).
Суд визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 342, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко