Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа № 487/6266/16-а
провадження № К/9901/18328/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, скасування рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва у складі судді Нікітіна Д.Г. від 8 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лукянчук О.В., Градовського Ю.М., Стас Л.В. від 2 серпня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, скасування рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, в якому просила:
- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі заяви від 10 листопада 2016 року;
- скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 17 листопада 2016 року № 94/2 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі 2363,00 грн та індексації заробітної плати у сумі 195, 49 грн відповідно до довідки від 28 жовтня 2016 року № 359/02/08-26/16 та які враховуються при обчисленні пенсії і з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3237-ХII в розмірі 90 процентів від заробітної плати;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити виплату пенсії з 2 жовтня 2008 року за проведеним перерахунком з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3237-ХII, і зберегти розмір індексації до пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 пенсії на підставі заяви від 10 листопада 2016 року.
Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 17 листопада 2016 року № 94/2 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до довідки від 28 жовтня 2016 року № 359/02/08-26/16 та які враховуються при обчисленні пенсії і з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3237-ХII.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити ОСОБА_2 виплату пенсії з 2 червня 2016 року за проведеним перерахунком з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Додатковою постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року, визначено, що перерахунок пенсії, зазначений в абзаці п'ятому та шостому резолютивної частини постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року, управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснювати виходячи з 90 процентів заробітної плати ОСОБА_2, а також із збереженням розміру індексації до пенсії.
3. Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при винесені постанови не була вирішена позовна вимога щодо здійснення перерахунку пенсії в розмірі існуючих 90 процентів від суми заробітної плати позивачки, а також про зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії за проведеним перерахунком з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, із збереженням розміру індексації до пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, скасування рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, в якому просила:
- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі заяви від 10 листопада 2016 року;
- скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 17 листопада 2016 року № 94/2 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі 2363,00 грн та індексації заробітної плати у сумі 195, 49 грн відповідно до довідки від 28 жовтня 2016 року № 359/02/08-26/16 та які враховуються при обчисленні пенсії і з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3237-ХII в розмірі 90 процентів від заробітної плати;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити виплату пенсії з 2 жовтня 2008 року за проведеним перерахунком з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3237-ХII, і зберегти розмір індексації до пенсії.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 пенсії на підставі заяви від 10 листопада 2016 року.
Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 17 листопада 2016 року № 94/2 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до довідки від 28 жовтня 2016 року № 359/02/08-26/16 та які враховуються при обчисленні пенсії і з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3237-ХII.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити ОСОБА_2 виплату пенсії з 2 червня 2016 року за проведеним перерахунком з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Вважаючи, що суд при ухваленні рішення по суті заявлених вимог не ухвалено рішення щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок моєї пенсії по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки саме у розмірі 90 процентів від розміру заробітної платні діючого державного службовця, а також про зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії за проведеним перерахунком з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, із збереженням розміру індексації до пенсії ОСОБА_2 звернулась до суд із заявою про ухвалення додаткової постанови.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що з результативної частини постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року у справі № 487/6266/16-а убачається, що судом ухвалено рішення щодо всіх позовних вимог. Зокрема, задовольнивши частину позовних вимог, суд одночасно відмовив позивачу в іншій частині позову.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3237-ХII, в редакції на момент звернення позивачки за перерахунком пенсії, встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 процентів суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 процентів заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, a до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
8. Відзиву на касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року ОСОБА_2 не подано.
9. Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства, в редакції чинній до 15 грудня 2017 року, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
10. За змістом частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства, в редакції чинній до 15 грудня 2017 року, підставою для винесення додаткового рішення може бути неухвалення судом рішення щодо однієї з позовних вимог, якщо щодо решти вимог, заявлених у позові, рішення ухвалено. Додаткове рішення необхідне також у тих випадках, коли відповідь суду не відповідає обсягу поставленого питання або ж спосіб судового захисту викладений неповно.
11. Таким чином, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
12. При цьому додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
13. Судом встановлено, що під час розгляду справи не вирішено питання щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахування пенсії у розмірі 90 процентів від суми заробітної плати та в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії за проведеним перерахунком з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, із збереженням розміру індексації до пенсії.
14. Враховуючи, що при розгляді справи не було вирішено частини позовних вимог, з приводу яких досліджувалися докази, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової судового рішення.
15. Посилання відповідача на те, що статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3237-ХII, в редакції на момент звернення позивачки за перерахунком пенсії, встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 процентів суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 процентів заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, a до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому перерахунок пенсії, з урахуванням всіх складових заробітної плати має бути проведений в розмірі 60 процентів є безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачці при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. У цьому випадку, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок використовується як спосіб відновлення порушеного права, у зв'язку з тим, що при призначенні пенсії позивачці протиправно не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва
залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
судді Я. О. Берназюк
М. І. Гриців