Справа № 712/11446/18
Провадження №2/712/2457/18
03 грудня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Мельник І.О.
з участю секретаря Хоменко А.В.
позивача - ОСОБА_1 та його представника - адвоката ОСОБА_2
позивачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на житло,
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на житло, посилаючись на те, що є власниками будинку № 71 по вул. М.Грушевського в м. Черкаси, що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності № 383 від 30.10.1987 року. Зазначили, що відповідач ОСОБА_4 зареєстрований в будинку з 1996 року, однак з 2000 року за адресою реєстрації не проживає, особистих його речей в будинку немає, комунальні платежі не сплачує, кореспонденцію не отримує і взагалі будинком не цікавиться. Тому, вони змушені нести додаткові витрати, пов'язані з надлишковою оплатою комунальних послуг. Просять суд визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме будинком № 71 по вул. М.Грушевського в м. Черкаси.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.11.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечували.
Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила суд задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений, із заявами до суду не звертався.
Зі згоди позивачів, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, заслухавши позивачів, адвоката позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та житлового законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 згідно з Свідоцтвом на право особистої власності № 383 від 30.10.1987 на праві власності належить будинок № 71 по вул. М.Грушевського (Котовського) в місті Черкаси.
Згідно з довідкою з місця проживання від 10.09.2018 № 16216-01-10 за адресою м. Черкаси, вул. М.Грушевського, 71 станом на 10.09.2018 зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для особистого проживання, проживання членів їх сімей, інших осіб і розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_4 за вказаною адресою підтверджується актом опитування сусідів від 18.09.2018 року, згідно з яким ОСОБА_4 протягом більше року в будинку № 71 по вул. М.Грушевського у м. Черкаси не проживає.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у постанові № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначив, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР, стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно з ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться у судовому порядку.
Оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час не проживає у спірному будинку, не здійснює оплату за користування жилим приміщенням і комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню будинку та не приймає участь у спільному побуті, суд вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням. При цьому, суд враховує матеріальний стан позивачів, які самостійно несуть тягар утримання майна.
Визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням є підставою для зняття його з реєстрації.
Керуючись 6, 12, 13, 18, 280-283 ЦПК України, ст.405 ЦК України, ст. 72 ЖК України, суд,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на житло задовольнити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком № 71 по вул. Грушевського, що в м. Черкаси.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 13.12.2018.
Головуючий І.О. Мельник