Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа №807/1587/16
адміністративне провадження №К/9901/23117/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (судді Костів М.В., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі № 807/1587/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУ Нацполіції) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції, яке відмовляється включити до його вислуги років для призначення пенсії стажу праці в органах державної влади з 1 серпня 1991 року по 19 листопада 1991 року в Тячівському районному фінансовому відділі Тячівської районної державної адміністрації, та з 17 січня 1994 року по 15 квітня 2002 року в контрольно-ревізійному відділі у Тячівському районі контрольно-ревізійного управління Закарпатської області; зобов'язати ГУ Нацполіції зарахувати йому до вислуги років для призначення пенсії стаж праці в органах державної влади з 1 серпня 1991 року по 19 листопада 1991 року в Тячівському районному фінансовому відділі Тячівської РДА, та з 17 січня 1994 року по 15 квітня 2002 року в контрольно-ревізійному відділі у Тячівському районі контрольно-ревізійного управління Закарпатської області.
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 09 березня 2017 року позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та постановив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2 не погодився із цим рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогою про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Покликається на те, що розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено поверхово, без ґрунтовного аналізу всіх обставин у справі. Не погоджується з висновками апеляційного суду про те, що для призначення пенсії за вислугу років особі, яка обіймала посади державного службовця, а потім перейшла на військову службу чи службу в органах внутрішніх справ потрібні направлення, перехід на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу та перелік посад затверджений Міністерством внутрішніх справ України, оскільки вони не мотивовані і не ґрунтуються на положення нормативного акту, який містить такі приписи. В оскарженому рішенні суд не послався на ці положення закону. Понад те, розглянув позовні вимоги щодо включення до стажу роботи час роботи в державних органах, що не були заявлені в суді першої інстанції. Звертає увагу на порушення права безпосередньої участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, який в неналежний спосіб повідомив про участь в засіданні.
На касаційну скаргу ГУ Нацполіції надіслало відзив, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Як убачається з матеріалів справи, Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 квітня 2017 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ Нацполіції, повідомив особам, які беруть участь у справі, про можливість подати заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом семиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали із зазначенням чи бажають вони взяти участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просять суд розглянути справу за їх відсутності.
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката - ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу, де висловив бажання бути присутнім в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 04 травня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд справу призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 червня 2017 року. Про дату, час і місце апеляційного розгляду наказав повідомити учасників справи.
На виконання цієї ухвали повісткою про виклик до суду від 26 травня 2017 року № 876/4616/17 суд повідомив сторін, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції призначено на 12 годину 21 червня 2017 року.
Крім того, 30 травня 2017 року секретар судового засідання Богдан А.О. телефонограмою повідомила про такі самі обставини. При цьому в тексті цього документа міститься дані про те, що таке повідомлення отримав виконувач обов'язків начальника відділу комунікації ГУ Нацполіції. Інформації про передавання змісту телефонограми позивачу або його представнику немає.
Матеріали справи також не містять копій реєстрів поштових відправлень чи будь-яких інших документів або відомостей, які б підтверджували відправлення судової повістки чи повідомлення учасникам справи в інший спосіб про судове засідання і свідкували, що вони, принаймні позивач, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, однак з невідомих причин не бажали скористатися таким правом.
У сенсі сказаного звертає на себе увагу й та обставин, що сторона позивача не виявляла знеохочення до апеляційного перегляду справи, оскільки, як видно із заяви представника позивача - адвоката ОСОБА_3 від 02 червня 2017 року про бажання ознайомитися з матеріалами справи і ознайомлення з ними 07 числа того ж місяця, очікували і готувалися до апеляційного перегляду справи.
Через неприбуття сторін в судове засідання, які за повідомленням секретаря судового засідання були належним чином повідомлені, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався та розгляд справи відбувся за їх відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 196 КАС (у редакції, чинній на час розгляду справи) якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Згідно частини першої статті 313 КАС (у редакції, чинній натепер) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Відповідно до частини третьої статті 126 КАС повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.
Закон указує, що повістки повинні бути вручені завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб учасники процесу мали реальну можливість з'явитися до суду.
Наведені положення процесуального Закону, обставини справи щодо неналежного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, відсутність відомостей про вручення судової повістки позивачу та його представнику, висловлене скаржником бажання взяти участь в розгляді справи свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що за частиною третьою статті 353 КАС є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до цього суду на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 341, 342, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 807/1587/16 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко