Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа №279/5503/16-а
провадження №К/9901/30055/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовської К.С. від 12 квітня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, в якому просив:
- визнати протиправним рішення щодо відмови у встановленні йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати встановити йому статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності відмови відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни та видачі йому посвідчення інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки інвалідність позивача не пов'язана з пораненням, контузією або каліцтвом, одержаним під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни, встановленого зразка.
5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що захворювання позивача, пов'язане із захистом Батьківщини, є самостійною підставою для віднесення таких осіб до числа інвалідів війни.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2017 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
8. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 901089 позивачу з 24 жовтня 2016 року встановлено третю групу інвалідності, причина якої захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини.
9. Причинний зв'язок захворювання позивача із захистом Батьківщини встановлено рішенням Центральної військово-лікарської комісії від 28 вересня .2016 року (протокол № 4169 від 28.09.2016), якою досліджувались представлені позивачем медичні документи про стан його здоров'я.
10. Згідно відповіді ЦВЛК від 16 січня 2017 року № 204 постанова про причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 за протоколом № 4169 від 28 вересня 2016 року, із захистом Батьківщини встановлена обґрунтовано, підстав для її перегляду немає.
11. Звернувшись до відповідача із заявою про надання статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни, позивачу листом від 10 листопада 2016 року № 4745/19.0 відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на те, причини його інвалідності не пов'язана з пораненням, контузією або каліцтвом, одержаним під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
12. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми законодавства, якими врегульовано порядок встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, зокрема положення частини 1 статті 7 та пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
14. Доводи щодо надісланої касаційної скарги ОСОБА_1 не надав.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
17. Пунктом 11 частини другої статті 7 цього Закону, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.
18. Порядок надання статусу інваліда війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
19. Відповідно до Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 08.09.2015, статус інваліда війни надається зокрема:
- військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до закону військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення;
- працівникам підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення її проведення безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення; особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції в період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів.
20. Відповідно до частини першої та пункту 1частини другої статті 7 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
21. До інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
22. Норми пункту 1частини другої статті 7 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачають надання статусу інваліда війни особам, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час захисту Батьківщини, що не передбачено пунктом 11 частини другої статті 7 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пунктом 2 Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
23. Судом враховано, що позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а причинний зв'язок захворювань, внаслідок якого йому встановлено інвалідність, визначено, як «захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини».
24. Частиною 1 статті другої Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
25. З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку що, незважаючи на те, що частина перша та пункт 1 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачають надання статусу інваліда війни особам, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час захисту Батьківщини, а у пункті 11 частини другої статті 7 цього Закону законодавець не передбачив такої підстави надання статусу інваліда війни, - права позивача мають бути захищені шляхом застосування до спірних правовідносин аналогії закону, а саме: частини першої та пункт 1 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до положень яких до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
26. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2018 року (справа № 357/4304/17).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що захворювання позивача, пов'язане із захистом Батьківщини, відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є самостійною підставою для віднесення таких осіб до числа інвалідів війни, а відтак про наявність підстав для задоволення позову.
28. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
М.І. Гриців