Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа №234/11601/17
адміністративне провадження №К/9901/17107/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - управління ПФУ) на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 01 вересня 2017 року (суддя Пікалова Н.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (судді Шишов О.О., Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ про визнання дій щодо припинення виплати пенсії протиправними та зобов'язання поновити її виплати з 01 лютого 2017 року.
Краматорський міський суд Донецької області постановою від 01 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 до управління ПФУ задовольнив: визнав незаконними дії управління ПФУ щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1; зобов'язав управління ПФУ поновити виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 лютого 2017 року.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалюючи такі рішення, суди виходили із того, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено без ухвалення відповідного рішення і за відсутності підстав, передбачених статтею 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-IV).
Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає про підстави припинення пенсії позивачки, а саме необхідність проведення звірки матеріалів пенсійної справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перевірив зібрані у справі докази, на підставі яких були прийняті оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Суди у цій справі встановили, що ОСОБА_1 з 22 березня 2016 року була призначена пенсія за віком при пільговому стажі за Списком № 2. До січня 2017 року вона отримувала пенсію у розмірі 1476 грн 05 коп. З лютого 2017 року і до теперішнього часу пенсія їй не виплачується.
На письмове звернення ОСОБА_1 відповідач надав відповідь, що Донецька філія ПАТ «Укртелеком» є відокремленим підрозділом ПАТ «Укртелеком», тому управління ПФУ направило запит до управління ПФУ у Шевченківському районі м. Києва щодо проведення перевірки її пільгового стажу. До отримання результатів перевірки достовірності наданих пільгових документів для призначення пенсії виплата пенсії їй припинена до з'ясування з 01 лютого 2017 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058 IV.
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону № 1058 IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Встановивши те, що виплата пенсії позивачу припинена не з підстав, передбачених Законом № 1058-IV, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на неправомірність таких дій відповідача.
За наведених обставин колегія суддів визнає, що суди першої й апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, тому касаційну скаргу управління ПФУ слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Краматорського міського суду Донецької області від 1 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко