Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа № 155/162/17
провадження № К/9901/43200/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Горохівського районного суду Волинської області у складі судді Адамчук Г.М. від 11 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кушнертка М.П., Мікули О.І., Курильця А.Р. від 4 жовтня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 25 січня 2017 року № 15/С-01 в перерахунку пенсії, згідно поданої заяви від 20 січня 2017 року;
- зобов'язати Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії у в повному об'ємі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 11 липня 2017 року , залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування по відношенню до позивача, законні підстави для виплати пенсії у більшому, ніж обмеженому розмірі відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Горохівського районного суду Волинської області від 11 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до 1 категорії.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Локачинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області та отримує пенсію, як інвалід II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, призначену згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
20 січня 2017 року позивач звернувся до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із вимогою про перерахування пенсії та призначення її в повному обсязі.
Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області листом від 25 січня 2017 року № 15/С-01 повідомило ОСОБА_2 про відмову у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що позивачу призначена пенсія в розмірі 13381,72 грн, згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 6 грудня 2016 року № 1774 з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 рік максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740,00 грн.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішенням від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», a саме: частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожитков) мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок,підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Цим Конституційний Суд України висловив правову позицію щодо обмеження максимальним розміром пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлено законом, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених нормами Конституції України.
Таким чином, рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано правову оцінку положенням Закону, якими встановлюється обмеження «тимчасово, у період 3 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень», визнано їх такими, що суперечать частині 1 статті 8, частині 5 статті 17, частинам 2, 3 статті 22, частині 1 статті 46, частині 1 статті 58, статті 64 Конституції України, тобто є неконституційними.
Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідач зобов'язаний був при вирішенні заяви позивача про перерахунок пенсії керуватись вимогами статті 22 Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів та ст.. 58 Конституції України про неприпустимість зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів.
10. Локачинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 11 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
11. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 6 грудня 2016 року № 1774 внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме частину 3 статті 67 цього Закону викладено у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
12. З положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» № 1801-VIII від 21 грудня 2016 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року вбачається, що при призначенні пенсії протягом 2017 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремих категорій осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) збережено на рівні 2016 року 10740,00 грн.
13. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період із 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат та надбавок окремих категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
14. Так, відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
15. Отже, розмір призначеної або перерахованої відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і належної позивачу пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, тимчасово на період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року становить 10740,00 грн.
16. Зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 6 грудня 2016 року № 1774 внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими обмежено максимального розміру пенсії неконституційними не визнані, є чинними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
17. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
18. Оскільки ОСОБА_2 не призначалась і не виплачувалась пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому на його пенсійне забезпечення рішення Конституційного Суду України в справі від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 не поширюється.
19. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року (у справі за заявою Великода проти України) підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
20. На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
21. У цьому Рішенні вказано, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).
22. Як відзначив Конституційний Суд України, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
23. В рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
24. З системного аналізу наведених рішень слідує, що при їх прийнятті Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.
25. При цьому, як відзначив Конституційний Суд України, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (пункт 2.1 рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011).
26. Оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що розмір пенсії позивача перевищує передбачений законом тимчасовий максимальний її розмір, такі положення закону у спірний період неконституційними не визнавались і підлягали застосуванню відповідачем під час обчислення пенсії позивачу, а тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні позову.
27. Вказане відповідає позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 3 квітня 2018 року у справа № 361/4922/17 та від 29 серпня 2018 року у справі № 359/6255/17.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
28. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Горохівського районного суду Волинської області від 11 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у від 4 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
судді Я. О. Берназюк
М.І. Гриців