12 грудня 2018 року
Київ
справа №821/129/18
адміністративне провадження №К/9901/64898/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року у справі № 821/129/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Херсонський ливарний завод» до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК «Херсонський ливарний завод» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступник - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003261422 від 14 листопада 2017 року та № 0003251422 від 14 листопада 2017 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003261422 та № 0003251422 від 14 листопада 2017 року.
Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року у справі № 821/129/18, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2018 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі була залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102924119648) копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана 16 листопада 2018 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
03 грудня 2018 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) на адресу суду було направлено платіжне доручення № 2236 від 26 листопада 2018 року, яким судовий збір сплачено у розмірі 9741,59 грн.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 821/129/18 є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 листопада 2017 року № 0003251422, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 189949,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0003261422, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 137599,00 грн.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що відповідачем не доведено відсутності реального характеру правочинів, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Таврія ЛТД», Приватним підприємством «КФ «Агроресурс», Приватним підприємством «Терраторгбуд». Наявність документів, які підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності є підставою для висновку про реальність здійснення господарської операції.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, а відтак, фактичність господарських операцій щодо придбання позивачем товару від своїх контрагентів за перевіряємий період.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року у справі № 821/129/18.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписС.С. Пасічник
підписВ.П. Юрченко