Справа № 545/973/17
Провадження 2/545/52/18
30.10.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Потетій А.Г.,
при секретарі - Радченко В.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи : Тахтаулівська сільська рада Полтавського району, приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсним заповіту, -
В провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи : Тахтаулівська сільська рада Полтавського району, приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсним заповіту.
На адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про повторне призначення по справі комплексної судово-психіатричної посмертної експертизи.
В своєму клопотанні послався на те, що по цивільній справі була призначена посмертна судово- психіатрична експертиза, проведення якої доручене експертам Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева. В матеріалах справи є експертний висновок № 268 з яким він не погоджується і прохає суд відповідно до ч.2 ст. 113 ЦПК України призначити повторну експертизу в зв'язку із тим що висновок попередньої експертизи викликає сумніви.
На поставлене питання чи могла, ОСОБА_4 , яка померла 08 липня 2016 року, на момент складання заповіту (17 серпня 2011 року) - розуміти значення своїх дій та керувати ними, першим пунктом відповіді експертизи зазначено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла у 2016 році, на час складання заповіту виявляла ознаки психічного розладу у вигляді розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження ЦНС. Відповідно до медичного довідника, -«Центральна нервова система відповідає за функціонування всіх органів. Порушення роботи мозку призводить до незворотних наслідків, в результаті чого втрачається контроль над організмом. Органічне ураження ЦНС легкого ступеня може зустрічатися у кожного, але тільки серйозні стадії вимагають належного лікування. Органічне ураження ЦНС у дорослих:
Встановлення такого діагнозу вказує на неповноцінність роботи мозку. Його пошкодження стає наслідком тривалого прийому медикаментів, зловживання алкоголем і прийомом наркотиків. Крім того причиною захворювання є: отримані травми; наявність ракової пухлини; інфекція; надмірні фізичні навантаження; схильність до стресів.
При розвитку захворювання спостерігається значне погіршення захисних властивостей організму, тому можуть виникати і інші наслідки органічного ураження ЦНС. Як правило, недуга прогресує і стає надалі причиною соціальної дезаптации і деменції. Деменція (лат, dementia - безумство) - синдром стійкого порушення когнітивних функцій у результаті органічного ураження мозку. Частота деменції зростає з віком: від 2 % - у віці до 65 років, до 20 % - у людей 80 років і старше. Померлі ОСОБА_4 на час смерті було майже 80 років . В Україні на деменцію страждають 63 тисячі людей.
Враховуючи клінічні ознаки деменції такі як : Порушення короткочасної та довгочасної пам'яті (за даними психіатричного інтерв'ю, суб'єктивного та об'єктивного анамнезів, нейро- та патопсихологічної діагностики). Принаймні одне з наступного:порушення абстрактного мислення;порушення критики, що виявляється як нездатність будувати реальні плани відносно оточуючих, рідних та питань, пов'язаних з роботою ;нейропсихологічні симптоми і синдроми: афазія, апраксія, агнозія («три А»), а також порушення оптико- просторових функцій і конструктивної діяльності;зміни особистості.
Отже, для об'єктивного з'ясування обставин справи, вважає, що є необхідність встановлення не тільки психічного, але й психологічного стану в якому перебувала ОСОБА_4, оскільки згідно висновку експерта № 268 вбачається, що померла ще за шість років до посвідчення заповіту страждала на психічний розлад у вигляді розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження ЦНС.
Враховуючи викладене та з метою всебічного і об'єктивного з'ясування обставин дійсного стану в якому перебувала покійна ОСОБА_4 , на час складання заповіту, прохає призначити комплексну судово психолого-психіатричну посмертну експертизу на вирішення якої необхідно поставити такі питання:
1. Чи могла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент складання заповіту 17 серпня 2011 року в силу свого психічного стану усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?
2. Чи здатна була ОСОБА_4 , з урахуванням всіх життєвих обставин та свого психічного стану у повній мірі усвідомлювати зміст власних дій та у повній мірі прогнозувати наслідки власних дій?
Прохав доручити проведення експертизи Київському міському центру судово-психіатричної експертизи (04080, Україна, Київська, м. Київ, Подільський район, вулиця Кирилівська, будинок 103А), оплату гарантує.
Представник позивача в судовому засіданні клопотання підтримала та прохала його задовольнити, призначивши по справі експертизу.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, вказуючи на те, що судово-психіатрична експертиза вже була проведена, в матеріалах справи мається відповідний висновок, а тому вважає за недоцільне повторне призначення даної експертизи. Підтримала надані в судовому засіданні заперечення проти заявленого клопотання. Також зазначила, що позивач фактично прохає призначити іншу експертизу а не повторну оскільки ставить експертам на вирішення інші питання.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це чослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою падання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Стаття 3 цього ж Закону передбачає, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Ч. 2 ст. 113 ЦПК України передбачає, що повторна експертиза може бути призначена судом, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Тобто повторна експертиза призначається, коли є сумніви щодо правильності висновку експерта пов'язані з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи. Такі сумніви можуть виникати у суду в результаті оцінки сукупності доказів - при порівнянні висновків експерта з іншими отриманими доказами у справі.
П. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» визначає, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть вважатися зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
2.Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Відповідно до вимог, викладених в ч.1 ст.103 ЦПК України , суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно до положень, викладених в ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі положень, викладених в ч.ч.1,2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про недоцільність, призначення по справі комплексної судово-психіатричної посмертної експертизи, оскільки в матеріалах справи вже міститься висновок судово-психіатричної експертизи від 04.06.2018 року № 268 яка була проведена за клопотанням позивача , в тій експертній установі яку прохав позивач саме по питанню поставленому експертам позивачем і позивачем не надано жодного належного доказу на те, що при проведенні експертизи експертами не були досліджені всі докази, що маються в матеріалах справи і не надано нових доказів до суду на підтвердження обґрунтованості клопотання про призначення комплексної експертизи.
Керуючись вимогами ст.ст. 102, 103ч.1 п. 1, 252 ч. 1 п.5, ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення по справі комплексної судово-психіатричної посмертної експертизи- відмовити .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.Г.Потетій