Іменем України
Київ
11 грудня 2018 року
справа №825/1991/17
адміністративне провадження №К/9901/65431/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Cумської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у складі суддів Шурка О.І., Бабенка К.А., Кузьменка В.В. у справі №825/1991/17 за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Сумської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,
У грудні 2017 року Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» (далі по тексту - Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - митний орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати з мотивів безпідставності рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000156/2 від 11 липня 2017 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00168.
В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у складі судді Соломко І.І. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю з мотивів обґрунтованості спірних рішень.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року позов задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про задоволення позову, скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000156/2 від 11 липня 2017 року Сумської митниці ДФС та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00168 Сумської митниці ДФС.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.
У листопаді 2018 року митним органом подана касаційна скарга на судове рішення суду апеляційної інстанції, 28 листопада 2018 року ухвалою Верховного Суду, після усунення недоліків касаційної скарги на виконання вимог ухвали Суду від 7 листопада 2018 року, відкрито касаційне провадження.
27 листопада 2018 року справа №825/1991/17 надійшла до Верховного Суду.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень статей 52, 53, 54, 58, 337 Митного кодексу України, статті 5 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
Позивач імпортував товар (текстиль), придбаний у китайської компанії SHAOXING ZHANGCHUANG TEXTILE CO., LTD згідно договору №ВSN-09/2016 від 01 вересня 2016 року, інвойсу №ВТСN2017155 від 20 березня 2017 року. Загальна вартість партії товару складає 21 132,01 доларів США.
Умови поставки - СFR, Одеса («Інкотермс»-2010).
З метою митного оформлення імпортованого товару 10 липня 2017 року декларант позивача подав до митного органу митну декларацію №UA 805180/2017/010351, в якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту).
До митної декларації долучено необхідний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Спірним рішенням відповідача митну вартість скориговано у бік збільшення за резервним методом на основі наявної в митного органу інформації.
Підставами для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості стало наступне: ненадання додатково витребуваних документів: договору з особами, пов'язаними з договором та рахунків на здійснення платежів на користь таких осіб (комісійні, посередницькі), виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, праси, копію експортної митної декларації, висновки про якісні і вартісні характеристики товару.
Крім того, в ході судового процесу відповідач доводив не підтвердження витрат на навантаження та доставки товару до порту відправки.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, сукупністю яких повністю підтверджено складові митної вартості товару.
Крім того, спростовано висловлені в судовому процесі доводи митного органу щодо не підтвердження витрат на навантаження та доставку товару до порту відправлення - з урахуванням погоджених сторонами контрактних умов спірної поставки, а також оцінено як безпідставне витребування відповідачем додаткових документів від Підприємства.
З такими висновками погоджується Суд.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.
За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Задовольняючи позов, суди висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Суд апеляційної інстанції висновувався з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.
Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Суд виходить з того, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі №825/1991/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер