Справа № 570/5026/18
номер провадження 1-кп/570/360/2018
іменем України
11 грудня 2018 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №42018181010000013 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно Дубенського району Рівненської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуває покарання в Державній установі «Городоцький виправний центр (№131), раніше судимий:
- 23.11.2016 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 126, ст. 128 КК України до обмеження волі строком на три роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України,
ОСОБА_4 з 17 березня 2017 року, відбуваючи покарання у виді обмеження волі в Державній установі «Городоцький виправний центр ( № 131)», будучи письмово ознайомлений відповідно до вимог ст. 59 КВК України про порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі, відповідно до вимог ст. 68 КВК України щодо заходів стягнення, які застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі, також був ознайомлений з встановленими правилами проживання, чинними на той час, а саме: Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 року №2186/5, де вказані права та обов'язки засуджених, а так само був під розписку попереджений про кримінальну відповідальність за ст.390 КК України за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі, злісне ухилення від робіт, систематичне порушення правил громадського порядку та встановлених правил проживання; усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від відбування призначеного йому покарання у вигляді обмеження волі, діючи умисно і протиправно, грубо та систематично, в період з 23.05.2017 року по 25.05.2018 року тринадцять разів порушував правила проживання у виправному центрі, за що був тринадцять разів притягнутий до дисциплінарної відповідальності, в тому числі п'ять разів він поміщувався до дисциплінарного ізолятора.
Так, 23.05.2017 року за вживання спиртоутримуючих речовин ОСОБА_4 поміщено до дисциплінарного ізолятора терміном на 8 діб; 09.11.2017 року за вживання спиртоутримуючих речовин ОСОБА_4 поміщено до дисциплінарного ізолятора терміном на 10 діб; 08.12.2017 року за порушення вимог режиму утримання йому оголошено догану; 02.01.2018 року за порушення розпорядку дня йому оголошено догану; 19.01.2018 за порушення розпорядку дня йому оголошено сувору догану; 27.01.2018 за вживання спиртоутримуючих речовин його поміщено до дисциплінарного ізолятора терміном на 10 діб; 30.01.2018 за порушення розпорядку дня йому оголошено попередження; 12.02.2018 за порушення розпорядку дня йому оголошено догану; 22.02.2018 за куріння у невстановленому місці йому оголошено сувору догану; 06.03.2018 за куріння у невстановленому місці йому оголошено сувору догану; 14.03.2018 за куріння у невстановленому місці йому оголошено догану; 03.04.2018 за вживання спиртоутримуючих речовин його поміщено до дисциплінарного ізолятора терміном на 10 діб та 25.05.2018 за вживання спиртоутримуючих речовин його поміщено до дисциплінарного ізолятора терміном на 10 діб.
11 грудня 2018 року між прокурором Рівненської місцевої прокуратури в Рівненській області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
Суд, вивчивши обвинувальний акт, переконавшись у добровільності укладення угоди, вважає, що укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинуваченого; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Таким чином, дії ОСОБА_4 у виді систематичного порушення встановлених правил проживання, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 390 КК України.
У підготовчому засіданні обвинувачений, якому зрозумілі права та наслідки укладення угоди, безумовно та беззастережно пояснив про повне визнання вини та всіх фактичних обставин інкримінованого йому злочину.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 390 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України та з урахуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання ОСОБА_4 буде призначено шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23.11.2016 у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України.
Судом перевірено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
На підставі пояснень обвинуваченого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 погоджуються на призначення узгодженого в угоді покарання.
Визначене сторонами покарання відповідає принципам призначення покарання та вимогам Закону.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Даних про обставини, що негативно характеризують підсудного матеріали справи не містять. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час провадження досудового розслідування у формі процесуального керівництва, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 грудня 2018 року, укладену між прокурором Рівненської місцевої прокуратури в Рівненській області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ( з врахуванням положень ч.1 ст. 72 КК України) за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23.11.2016. Остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі строком на один рік один місяць.
Початок строку відбування покарання обчислювати ОСОБА_4 з моменту направлення засудженого для відбування покарання в порядку ч.2 ст. 57 КВК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1