Іменем України
Київ
11 грудня 2018 року
справа №810/108/16
адміністративне провадження №К/9901/25084/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарова І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Аскон» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року (суддя - Федотов І.В.) у справі №810/108/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскон» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, третя особа - Міністерство фінансів України про визнання незаконними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскон» (далі - Товариство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган), третя особа - Міністерство фінансів України в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення податкового органу від 10 червня 2015 року вих. № 7126/10/10-13-11-02-10;
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27 липня 2015 року вих. № 2023/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду первинної скарги;
- визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 19 жовтня 2015 року вих. № 21982/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги;
- зобов'язати податковий орган включити відомості з поданих Товариством копії записів у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць травень 2015 року, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вказана постанова оскаржена Товариством в апеляційному порядку
22 липня 2016 року апеляційну скаргу позивача у справі залишено без руху та запропоновано Товариству доплатити судовий збір у сумі 4723,40 гривень, аргументуючи тим, що позивачем заявлено чотири позовних вимоги немайнового характеру.
06 вересня 2016 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано платіжне доручення від 02 вересня 2016 року, яке підтверджує сплату судового збору в розмірі 4019,40 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, повернуто апеляційну скаргу позивача у справі у зв'язку з недоплатою судового збору в розмірі 704 гривні.
У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду заяви.
Відзив на касаційну скаргу від відповідачів у справі не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а саме: суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Як вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 про залишення апеляційної скарги Товариства без руху, недоліком апеляційної скарги є те, що позивач заявив кілька позовних вимог немайнового характеру, проте судовий збір сплатив лише за одну позовну вимогу, що підтверджується платіжним дорученням від 21 червня 2016 року.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу необхідно було доплатити судовий збір в розмірі 4723,40 грн, тоді як на усунення недоліків апеляційної скарги Товариством додано платіжне доручення, яке підтверджує сплату судового збору в розмірі 4019.40 гривень.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає зазначений висновок суду апеляційної інстанцій передчасним, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них.
Системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Зі змісту позову Товариства вбачається, що воно заявило одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку і був сплачений судовий збір, а не чотири, як зазначив суд апеляційної інстанції, оскільки вимога про визнання незаконним та скасування рішення податкового органу є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.
Проте, неправильно визначивши кількість позовних вимог суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, і як наслідок повернення позову.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, ухваливши рішення від 14 вересня 2016 року про повернення позовної заяви Товариства порушив норми процесуального права, у зв'язку з цим це рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон" задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова
І.А. Гончарова
І.Я. Олендер