11 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/131/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 803/781/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Каленюк Ж.В.,
час ухвалення рішення - 31.05.2018 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - 31.05.2018 року,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахуванні пенсії; зобов'язання провести з 01 травня 2018 року перерахунок пенсії з грошового забезпечення, до якого включені грошова винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні на підставі листа Управління Служби безпеки України у Волинській області від 05 березня 2018 року №54/16-854.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому на підставі подання Управління Служби безпеки України у Волинській області (далі - УСБУ у Волинській області) та грошового атестату №0148 відповідачем відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено пенсію за вислугу років. Однак при цьому відповідачу не було подано інформацію про усі додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, отримані ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення та які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Тому 13 квітня 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії, на що останній листом від 19 квітня 2018 року у здійсненні такого перерахунку відмовив.
Позивач вважає, що ГУ ПФУ у Волинській області не мало законних підстав не здійснювати перерахунок розміру пенсії у зв'язку із поданням пенсіонером довідки про додаткові види грошового забезпечення, таких як винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновкам, викладених у рішенні суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що на момент призначення пенсії відповідачу не було подано інформацію про усі додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, отримані ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення та які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, тому 13 квітня 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії, на що останній листом від 19 квітня 2018 року у здійсненні такого перерахунку відмовив.
Позивач вважає, що ГУ ПФУ у Волинській області не мало законних підстав не здійснювати перерахунок розміру пенсії у зв'язку із поданням пенсіонером довідки про додаткові види грошового забезпечення, таких як винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні.
Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, хоч з них і сплачується єдиний внесок, проте вони не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, які враховуються при обчисленні розміру пенсії за Законом №2262-ХІІ, оскільки мають характер державної соціальної гарантії.
Надана позивачем довідка від 05 березня 2018 року №54/16-854 також не містить даних про те, що вказані виплати є щомісячними, натомість вказана довідка свідчить про одноразовість таких виплат.
Водночас, судом першої інстанції встановлено, що усі види щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у грошовому атестаті СБ№0148 від 20 січня2017 року, враховані позивачу при призначенні і обчисленні пенсії.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до подання УСБУ у Волинській області від 01 лютого 2017 року №1/17 та доданих до нього документів, зокрема заяви ОСОБА_1 від 30 січня 2017 року про призначення пенсії, грошового атестату серії НОМЕР_1 від 20 січня 2017 року, додатку до грошового атестату позивачу з 21 січня 2017 року призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.30).
Як слідує з протоколу про призначення пенсії за пенсійною справою позивача (№0302006181) від 21 січня 2017 року, ОСОБА_1 призначена пенсія у розмірі 68% грошового забезпечення. Грошове забезпечення для обчислення пенсії позивача складається із посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років у розмірі 35%, а також додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, серед них: робота з таємними виробами, носіями, документами - 15%, надбавка за спеціальне звання чи державну охорону - 70%; надбавка за особливо важливі завдання - 100%; доплата за роботу з агентурою на конфіденційній основі - 20%; надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення - 50%; премія - 264%. Загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становила 9643,13 грн., а основний розмір пенсії - 6557,33 грн. (68% грошового забезпечення). Крім того, позивачу було встановлено підвищення та надбавку до пенсії, відтак загальний розмір призначеної пенсії склав - 7532,58 грн.
13 квітня 2018 року позивач звернувся із письмовою заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, в якій просив перерахувати та призначити пенсію за вислугу років з 20 січня 2017 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення з урахуванням допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, одноразової грошової допомоги при звільненні, що отримані позивачем протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення та з яких утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.9-10). До вказаної заяви позивач додав довідку УСБУ у Волинській області від 05 березня 2018 року №54/16-854 про нараховані та виплачені грошові допомоги в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року (а.с.7-8).
За змістом довідки УСБУ у Волинській області від 05 березня 2018 року №54/16-854, яку позивач надав відповідачу для перерахування пенсії, ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року (тобто, за 24 місяці перед місяцем звільнення) були нараховані та виплачені грошові допомоги, серед яких: допомога на оздоровлення, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 19686,35 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 2600,00 грн.; винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбачена наказом Центрального управління Служби безпеки України від 09 березня 2016 року №115, у сумі 26460,09 грн.
Крім того, у довідці зазначено також грошові допомоги, що були нараховані та виплачені ОСОБА_1 у січні 2017 року під час звільнення з військової служби, а саме: допомога на оздоровлення, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 10972,52 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 1300,00 грн.; грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки у сумі 15972,85 грн. Також було вказано, що одноразова допомога при звільненні з військової служби, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 137156,50 грн., виплачена позивачу 28 лютого 2017 року (а.с.7-8).
У довідці зазначено, що на всі виплати, крім одноразової допомоги при звільненні, нарахований і сплачений єдиний внесок.
Листом від 19 квітня 2018 року №653/П-01 відповідач повідомив, що за документами пенсійної справи позивача при обчисленні розміру пенсії було застосовано Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, та враховано грошове забезпечення, що відповідає нормам постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Фактично позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням поданих документів з огляду на те, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції та допомога при звільненні зі служби не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому підстави для їх зарахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія, відсутні (а.с.11-12).
Не погоджуючись з такою позицією суб'єкта владних повноважень та вважаючи, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці служби підряд, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Порядком № 3-1 установлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.
Пунктом 7 Порядку № 3-1 передбачено для призначення пенсії необхідність подання серед інших документів грошового атестату, або довідки про розмір грошового забезпечення, а також довідки про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Що стосується позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії з врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні колегія суддів вказує на наступне.
Правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги встановлені статтею 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та статтею 9 Закону України № 2262-XIIl, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Також, Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Частиною третьою статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, пенсії відповідно до змісту вказаної норми обчислюються з розміру грошового забезпечення та враховують, зокрема, надбавки, доплати, підвищення та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначений у додатку 26 зазначеної постанови.
З огляду на наведене, колегія суддів у сукупності та взаємозв'язку положення Закону № 2262-ХІІ (частини третьої статті 43 та частини третьої статті 63) та Закону № 2011-ХІІ (частини другої статті 9) приходить до висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їм пенсії має включати крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Також обов'язковою умовою віднесення додаткових виплат до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється), перераховується пенсія військовослужбовців є регулярність сплати страхових внесків.
Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі Інструкція).
Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ не відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 3 ст.43 Закону № 2262-XII, обов'язковою умовою при визначенні складових грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії є сплата з цих виплат, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою № 24 встановлена грошова винагорода, зокрема, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів за участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць.
Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Таким чином названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, які приймають участь в АТО, лише тоді, коли виплачується постійно з часу її запровадження, і має щомісячний характер.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 (справа № 420/1232/16-а) та постанові від 30.11.2018 ( справа № 415/6132/16-а).
При цьому, варто зауважити, що п. 2 Постанови № 24 передбачено виплату військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам додаткових винагород за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Вказані винагороди хоч і мають нормативно затверджені розміри, проте виплачуються не систематично, оскільки залежать від настання певних обставин.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується довідкою Управління СБУ у Волинській області №54/16-854 від 05.03.2018 позивачу з 01.01.2015 по 31.12.2016 нарахована та виплачена грошова винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції у загальній сумі 29460,09 грн. та з неї утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак з вказаної довідки неможливо встановити чи вона виплачувалася постійно та щомісячно.
Відтак, вказана грошова винагорода на підставі довідки Управління СБУ у Волинській області « 54/16-857 від 05.03.2018 включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії позивача за вислугою років не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
З огляду на вищевикладене, є підстави для висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 803/781/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Я. С. Попко
Повне судове рішення складено 12.12.2018 року