10 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2871/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Коваль Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя у І інстанції Кухар Н.А.,
час ухвалення рішення 15 год. 28 хв.,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 3 вересня 2018 року,
У липні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС) № 0122511310 від 26 березня 2018 року про застосування до нього штрафної санкції у розмірі 16000 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі № 813/3148/18 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивачем вчасно було скеровано податкову накладну для реєстрації, протягом операційного дня не було надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Відповідачем не надано жодних доказів на спростування даних обставин.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Тому суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ФОП відмовити.
Позивач у судове засідання апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 26 березня 2018 року ГУ ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт перевірки № 003550/13-01-13-10/НОМЕР_2, у якому зроблено висновок про порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платника податку на додану вартість, що у свою чергу порушено пункт 201.10 статті 201 ПК.
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0122511310 від 26 березня 2018 року, яким на позивача накладено штраф у розмірі 16000 грн.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивачем подано скаргу до контролюючого органу вищого рівня, однак рішенням Державної фіскальної служби України № 8302/К/99-99-11-03-01-25 від 11 червня 2018 року податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС № 0122511310 від 26 березня 2018 року залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в тій же редакції) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН .
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 24 серпня 2016 року, тобто на 15 календарний день, позивачем було подано на реєстрацію податкову накладну № 127 від 9 серпня 2016 року на суму 960000,00 грн., яку було отримано 24 серпня 2016 року о 16 год. 48 хв. (а.с. 16).
Разом із тим, у квитанції № 1, яка була отримана позивачем 26 серпня 2016 року о 14:40, вказано, що «Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 25.08.2016 в 10:07:48» (а.с. 17).
Таким чином, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки протягом операційного дня позивачу не було надіслано квитанцію про прийняття чи неприйняття податкової накладної, то така вважається зареєстрованою у ЄРПН, а отже позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0122511310 від 26 березня 2018 року обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі № 813/3148/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Постанова у повному обсязі складена 12 грудня 2018 року.