12 грудня 2018 року м. Київ №826/19142/16
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Губської О.А.,
Сорочка Є.О.,
за участю
секретаря судового засідання Кузик М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Амельохін В.В.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" до Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0912140301 від 17.08.2016, визнання протиправними дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві у якому просило:
- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» по питаннях правомірності віднесення господарських операцій, проведених товариством з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» за 2015, до контрольованих, окрім перевірки питань щодо неподання товариством з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» звіту про контрольні операції за 2015, за наслідком якої був складений акт перевірки №277/1-26-15-14-03-01-35599985;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві форми «ПС» №0912140301 від 17.08.2016, яким визначено товариству з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» суму штрафу (та інші санкції), за порушення п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України у розмірі 365 400, 00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що господарські операції з купівлі - продажу товарів, а саме: української сирої соняшникової олії, врожаю 2014, здійснювані ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» у період з 01.01.2015 по 31.03.2016 з контрагентом - Компанією ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабулан Малазія) у відповідності до укладених з ним контрактів №Р08і5 від 19.03.2015 та №Р08ід від 20.03.2015, не відносяться у 2016, у розумінні ст. 39 ПК України, до категорії тих контрольованих операцій, включення (відображення) інформації щодо яких, мало відбутися саме у Звіті про контрольовані операції за 2015, що подається платником податків до 01.05.2016 центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику податкову і митну політику, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, так як право власності на товари визначені умовами Контрактів №Р08і5 та №Р08і9, остаточно перейшло до контрагента - Компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабулан Малазія) з 01.03.2016 та вважає, що у Звіті про контрольовані операції, інформація про такі операції, повинна відображатися TOB «ІГРО-ЛЕНД», як платником податків, саме за датою переходу право власності на такі товари до контрагента - Компанії АLFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія), тобто у 2016, відповідно такий Звіт, має бути подано TOB «ІГРО-ЛЕНД» не раніше 01.05.2017.
06.12.2018 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому такий зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому воно не підлягає скасуванню. Вказує, що ТОВ «Ігро-Ленд» отримало валютні кошти від ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія), в оплату за відвантажений Товар, в загальній сумі 362 173,75 дол. СІЛА (8 010 515,48 грн.), що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по 10.04.2015 та 08.05.2015 у сумі 186 288,75 та 175 855,00 доларів СІЛА відповідно, проте, ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» вказує, що грошові кошти, які були сплачені Компанією ALFA TRAFUNG LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) відповідно до умов типових контрактів від 19,03.2015 №Р0815 та від 20.03.2015 №Р0819 є забезпеченням виконання зобов'язань визначних остатніми, однак відповідач вважає вказані доводи необґрунтованими оскільки, по-перше, умови типових контрактів від 19.03.2015 №Р0815 та від 20.03.2015 №Р0819 не містять в собі жодних положень щодо забезпечення виконання зобов'язань, що встановлені останніми, по-друге, умови типових контрактів від 19.03.2015 №Р0815 та від 20.03.2015 №Р0819 не передбачають, що право власності на постановлений позивачем товар Компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) виникає у останньої з моменту передання ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» листа про передачу права власності на товар, по-третє, лист про передачу права власності на товар є лише необхідною умовою для сплати Компанією ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) коштів за поставлений товар.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, думку представників позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.05.2016 Головним управлінням державної фіскальної служби у м. Києві скеровано товариству з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» запит №10/26-15-14-03-01про надання інформації відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України з проханням надати пояснення та документальне підтвердження причин не подання звіту про контрольовані операції, здійснені Товариством у період з 01.01.2015 по 31.12.2015, зокрема документально підтверджують або спростовують критерії віднесення до контрольованих господарських операцій між Товариством та АLFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія ), відповідно до критерії пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (т. 1, а.с. 16-17).
За результатами розгляду вказаного запиту, TOB «ІГРО-ЛЕНД» надано відповідь від 30.06.2016 №109, зокрема документи на підтвердження господарських операцій з АLFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) (т. 1, а.с.18-19).
Крім того, у вказаному листі, позивач вказав, що господарські операції АLFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) не відносяться до контрольованих господарських операцій відповідно до критерії пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
В подальшому, 15.07.2016 відповідачем прийнято наказ №4385 від 15.07.2016 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «ІГРО-ЛЕНД» (код 35599985) (далі - наказ на перевірку) (т. 1, а.с. 20).
Зі змісту вказаного наказу слідує, що перевірка проводилася відповідно до вимог пп. 78.1.2, пп. 78.1.15, п. 78 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015.
Перевірка проводилася з 25.07.2016 по 29.07.2016.
За наслідком проведення перевірки Головним управлінням державної фіскальної служби у м. Києві складено акт №277/1-26-15-14-03-01-35599985 від 05.08.2016 «Про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» (ЄДРПОУ 35599985) з питань правомірності віднесення господарських операцій, проведених платником податків за 2015 до контрольованих операцій та не подання звіту про контрольовані операції за 2015», яким встановлено, порушення позивачем пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - акт перевірки) (т.1, а.с. 21-28).
Не погоджуючись з висновками, що викладені в акті перевірки ТОВ «ІГРО - ЛЕНД» подано заперечення на акт 277/1-26-15-14-03-01-35599985 від 05.08.2016 «Про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» (ЄДРПОУ 35599985) з питань правомірності віднесення господарських операцій, проведених платником податків за 2015 до контрольованих операцій та не подання звіту про контрольовані операції за 2015», розглянувши які, Головне управління державної фіскальної служби у м. Києві листом від 08.09.2016 №19978/10/26-15-14-03-01 повідомило позивача про залишення без розгляду вищевказаних заперечень.
В подальшому, з урахуванням викладених в акті перевірки висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.08.2016 №0912140301, яким до ТОВ «ІГРО - ЛЕНД» застосовано адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 365 400, 00 грн. (далі - спірне та/або оскаржуване рішення) (т. 1, а.с. 38).
Не погоджуючись зі спірним рішенням позивачем подано скаргу №148 від 29.08.2016 на податкове повідомлення - рішення від 17.08.2016 №0912140301 до Державної фіскальної служби України, за наслідок розгляду якої, податкове повідомлення - рішення від 17.08.2016 №0912140301 залишено без змін, а скаргу ТОВ «ІГРО - ЛЕНД» без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» вважаючи, що дії посадових осіб Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» по питаннях правомірності віднесення господарських операцій, проведених товариством з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» за 2015 до контрольованих, окрім перевірки питань щодо неподання товариством з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» звіту про контрольні операції за 2015, за наслідком якої був складений акт перевірки №277/1-26-15-14-03-01-35599985 є протиправними, як і спірне податкове повідомлення-рішення, звернулося до суду з даним позовом.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України.
Згідно пп. 20.1.2, пп. 20.1.4, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, серед іншого, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; 9. застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою, в розрізі приписів пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктами 78.1.2, пп.78.1.15 п. 78.1 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; . неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу.
В той же час, в контексті приписів п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що проведення документальної позапланової виїзної перевірки є правом контролюючого органу, яке реалізовується шляхом прийняття керівником контролюючого органу рішення, яке оформлюється наказом про проведення документальної позапланової перевірки, з підстав, які визначені ст. 78 ПК України.
У позовній заяві (т.1, а.с. 8) позивач вказував, що фактично відповідачем було призначено документальну невиїзну перевірку, що випливає зі змісту наказу на перевірку, проте умови щодо надіслання ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки відповідачем виконано не було, що в свою чергу, свідчить про відсутність права у контролюючого органу розпочати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІГРО-ЛЕНД», і як наслідок свідчить про протиправність дій контролюючого органу в частині складання, за наслідком такої перевірки відповідного акту.
Однак, колегія суддів зазначає, що зі змісту наказу на перевірку слідує, що останній містить посилання на п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України, проте, у п. 1 наказу на перевірку також вказано про проведення саме документальної позапланової виїзної перевірки. Крім того, в акті перевірки, також вказано, що проводилася безпосередньо документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІГРО-ЛЕНД». В той же час, в акті перевірки (т.1, а.с. 22) вказано, що перевірка проведена з відома та в присутності директора Нарольського Руслана Анатолійовича та в присутності головного бухгалтера Левченко Тамари Вікторівни.
Зазначені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку, що фактично відповідачем проводилася документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІГРО-ЛЕНД», а в наказі на перевірку контролюючим органом допущено описку.
Окрім цього, норми ПК України не містять в собі обов'язку контролюючого органу надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
В свою чергу, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Зазначені вимоги були дотримані відповідачем, що підтверджується актом перевірки та не спростовано ТОВ «ІГРО-ЛЕНД».
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 №826/1205/16, від 17.04.2018 у справі №826/16212/17.
За таких обставин, з урахування вищевикладеного, доводи ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» в частині виходу за межі визначені наказом питань щодо проведення перевірки, оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Таким чином, в цій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії посадових осіб Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» по питаннях правомірності віднесення господарських операцій, проведених товариством з обмеженою відповідальністю «ІГРО-ЛЕНД» за 2015, до контрольованих, окрім перевірки питань щодо неподання товариством з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» звіту про контрольні операції за 2015, за наслідком якої був складений акт перевірки №277/1-26-15-14-03-01-35599985.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 29.09.2018 у повному обсязі, проте апеляційна скарга не містить у собі жодних доводів, які б спростовували вищевказані обставини та висновки суду першої інстанції, а відтак, колегія суддів приходить до висновку, що в апеляційній скарзі також позивачем підстави та порядок проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Ігро-Ленд» під сумнів не ставиться.
Щодо наявності підстав для прийняття податкового повідомлення - рішення №0912140301 від 17.08.2016, яким визначено товариству з обмеженою відповідальністю «ІГРО - ЛЕНД» суму штрафу (та інші санкції), за порушення п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України у розмірі 365 400, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Так, як слідує з акту перевірки, перевіркою встановлено, що між ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» та Компанією АLFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) укладено контракт №Р0815 від 19.03.2015, відповідно до якого, TOB «Ігро-Ленд» - Продавець здійснювало експортні операції з відвантаження української сировини соняшникової олії на користь компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) - Покупець, на загальну суму 188 500 (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот) доларів США, що підтверджується митними деклараціями в яких, в графі 2 «Відправник» зазначено TOB «Ігро-Ленд», в графі 8 «Одержувач» зазначено ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія).
Крім того, між позивачем та Компанією АLFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) укладено контракт від 20.03.2015 №Р0819, згідно якого, TOB «Ігро-Ленд» Продавець здійснювало експортні операції з відвантаження української сировини соняшникової олії па користь компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) - Покупець, на загальну суму 188 500 (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот) доларів США, що підтверджується митними деклараціями в яких, в графі 2 «Відправник» зазначено TOB «Ігро-Ленд», в графі 8 «Одержувач» зазначено ALFA TRADING.
Відповідно до п. «Умови поставки» типових контрактів від 19.03.2015 №Р0815 та від 20.03.2015 №Р0819, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Комплекс по переробці та перевантаженню тропічних олій в м. Южне або термінал зберігання та перевантаження рослинних олій в м. Южне.
Пунктом «Поставка» передбачено прибуття всієї партії товару на Термінал - по контракту від 19.03.2015 № Р0815 - з 19.03.2015 по 10.04.2015; по контракту від 20.03.2015 №Р0819-з 20.03.2015 по 10.04.2015.
Згідно п. «Умови оплати» вищезазначених контрактів, Покупець здійснює банківський перерахунок 100% вартості поставленої/завантаженої партії Товару на Термінал відповідно до актів перевантаження Термінала при пред'явленні всіх експортних документів крім Сертифіката Аналізу протягом 3-х банківських днів після отримання Покупцем наступних документів: Рахунку-Фактури; Листа від Продавця про передачу прав власності на товар Покупцю; Повного пакету документів, необхідних для митного оформлення товару.
Вказані документи надсилаються Продавцем кур'єрською службою на наступну адресу: 65481, Україна, Нові Беляри, вул. Індустріальна, 6.
День доставки цього поштового направлення по вказаній адресі є днем вручення таких документів Покупцю.
Відповідно до умов зазначених вище контрактів, умовою виникнення права власності є направлення Продавцем (ТОВ «ІГРО-ЛЕНД») Покупцю (ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) листів про передачу права власності на товар.
Вказане є єдиною умовою щодо визначення моменту переходу права власності, що може застосовуватися у правовідносинах за Контрактами №Р08і5 та №Р08і9.
Разом з тим, до Контрактів №Р08і5 та №Р08і9, відповідно до домовленості сторін цих Контрактів, застосовуються положення Цивільного кодексу України (оскільки сторону домовились про застосування законодавства України) (а.с.Х)
Так частина 1 статті 334 Цивільного кодексу України вказує, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Зазначена стаття стосовно підстав набуття права власності встановлює принцип «все дозволено», крім того, що «заборонено» законом. Закріплюється презумпція правомірності набуття права власності.
Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
Отже, сторони договору можуть передбачити інший момент переходу права власності на проданий товар, який пов'язується із здійсненням оплати за товар або іншими обставинами, наприклад, направленням листів про передачу права власності на товар.
Оскільки Контрактами №Р08і5 та №Р08і9 встановлено, що передача права власності здійснюється через направлення листів від Продавця Покупцю, то моментом переходу права власності слід визнавати дату таких листів.
Згідно ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Умовами Контрактів №Р08і5 та №Р08і9 передбачено умови за яких у Покупця (ALFA TRADING (Федеративна територія Лабуан Малайзія) виникає обов'язок перерахувати Продавцю «ІГРО-ЛЕНД») кошти у розмірі 100% вартості товару.
Однією з таких умов є отримання Покупцем (ALFA TRADING LTD) від Продавця (ТОВ «ІГРО-ЛЕНД») листа про передачу права власності Товар.
Таким чином, потрібно прирівнювати лист про передачу права власності на Товар до документа, що засвідчує передачу товару від Продавця (ТОВ «ІГРО-ЛЕНД») Покупцеві (АУ TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія), оскільки митна декларація не є первинним документом, що засвідчує перехід ризиків на товар від продавця (постачальника) до покупця.
Відповідно, саме з моменту отримання Покупцем (ALFA TRADING LTD ) від Продавця (ТОВ «ІГРО-ЛЕНД») його листів відносно передачі прав власності на товар від 01.03.2016 №41/1 та відповідно отримання Продавцем (ТОВ «ІГРО-ЛЕНД») від Покупця (ALFA TRADING LT) його відповіді відображеної у листі №0103 від 01.03.2016, останній може набути права на товар щодо ризиків та вигід.
Відповідно до статті 30 Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11.04.1980, яка набула чинності для України 01.02.1991, продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до умов договору та цієї конвенції.
Спеціальною нормою, що визначає право, яким регулюється момент виникнення права власності, є ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Право, яке застосовується до виникнення та припинення права власності та інших речових прав, що є предметом правочину, визначається відповідно до частини першої цієї статті, якщо інше не встановлено за згодою сторін. Вибір права сторонами правочину не зачіпає прав третіх осіб.
Оскільки в Контрактах №Р08і5 та №Р08і9 врегульовано момент переходу права власності на товар (за вибором сторін це відбувається шляхом передачі такого документу як «Лист від Продавця відносно передачі права власності на товар Покупцю»), застосуванню підлягає пункт 2 статті 39 Закону України «Про міжнародне приватне право».
За контрактами №Р08і5 та №Р08і9 поставка здійснювалась на умовах СРТ (Правила ІНКОТЕРМС 2000). Дією, що стала підставою для виникнення у Покупця (ALFA TRADING LTD Федеративна територія Лабуан Малайзія) права власності, було прийняття поставки товару Покупцем (ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) та отримання від Продавця (ТОВ «ІГРО-ЛЕНД») такого документу як «Лист від Продавця відносно передачі права власності на товар Покупцю».
Враховуючи вищезазначене, право власності у Покупця (ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) на товар виникло відповідно до законодавства України, за межами території України під час передачі та отримання від Продавця (ТОВ «ІГРО-ЛЕНД») такого документу як «Лист від Продавця відносно передачі права власності на товар Покупцю».
Відтак, колегія суддів бере до уваги доводи апелянта про те, що умови укладених з нерезидентом - компанією ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) Контрактів за №Р08і5 та №Р08і9, не ставлять у правову залежність перехід права власності на Товар, саме від моменту здійснення Покупцем оплати за Товар, а навпаки, контрактне зобов'язання Покупця, в частині, що стосується оплати ним на користь Продавця поставленої/відвантаженої партії Товару, виникає у Покупця тільки після отримання ним таких документів, як рахунок-фактура, листа від Продавця про передачу права власності на Товар Покупцю, повного пакету документів, необхідних для митного оформлення товару.
Враховуючи те, що перехід права власності від Продавця (ТОВ «ІГРО-ЛЕНД») до Покупця (ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) на Товар визначений умовами Контрактів №Р08і5 та №Р08і9, у 2015 році не відбувся, а тому у Звіті про контрольовані операції, що подається платником податків відповідно до вимог пп. 39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України, операції цього платника податків повинні відображатися, як контрольовані, за датою переходу прав власності на Товар.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що господарські операції з купівлі - продажу товарів, а саме, української сирої соняшникової олії, врожаю 2014, здійснюванні ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» у періоді з 01.01.2015 по 31.03.2016 p.p., з контрагентом - Компанією ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) у відповідності до укладених з ним Контрактів №Р08і5 від 19.03.2015р. та №Р08і9 від 20.03.2015, не відносяться у 2016 році, у розумінні ст.39 Податкового кодексу України, до категорії тих контрольованих операцій, включення (відображення) інформації щодо яких, мало відбутися саме у Звіті про контрольовані операції за 2015 рік, що подається платником податків до 01 травня 2016 року центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику податкову і митну політику, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, так як право власності на Товари визначені умовами Контрактів №Р08і5 та №Р08і9, остаточно перейшло до контрагента - Компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) з 01 березня 2016 року, а відтак у Звіті про контрольовані операції, інформація про такі операції, повинна відображатися ТОВ «ІГРО-ЛЕНД», як платником податків, саме за датою переходу права власності на такі Товари до контрагента - Компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія), тобто у 2016 році і відповідно такий Звіт, має бути подано ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» не пізніше 01 травня 2017 року.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем було застосовано Узагальнюючу податку консультацію з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затверджену наказом Міндоходів від 22.11.2013 № 699, яка містить на запитання «За якою датою операції відображаються у Звіті як контрольовані?» конкретну відповідь «У Звіті контрольовані операції відображаються за датою переходу прав власності на товари або датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.» (а.с.69, зворот).
Відповідно до п.п. 14.1.172 п.14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 53 ПК України передбачені наслідки застосування податкових консультацій.
Так передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
Відповідно до приписів підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
З огляду на те, що Податковий кодекс України не містить однозначного визначення щодо того, за якою датою господарські операції платника податків по придбанню та/або продажу товарів, відображаються у Звіті про контрольовані операції, як контрольовані: за датою переходу права власності на товар чи за датою отримання оплати за товар, у який момент операція платника податків по придбанню та/або продажу товарів набуває статусу контрольованої - з настанням дати отримання продавцем товару грошових коштів чи з настанням дати передачі покупцю права власності на товар, за який отримано грошові кошти, колегія суддів приходить до висновку, що застосуванні Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення позивачем є правомірним.
Також, колегія суддів бере до уваги те, що в якості забезпечення виконання зобов'язань визначених умовами Контрактів №Р08і5 від 19.03.2015 та №Р08і9 від 20.03.2015 укладених ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» із контрагентом - Компанією ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія), останній, фактично до дати одержання ним листів про передачу права власності на товар, а саме, української сирої соняшникової олії, врожаю 2014 року перерахував на користь позивача попередню (авансову) оплату за товар у розмірі його ціни визначеної умовами Контрактів №Р08і5 від 19.03.2015 та №Р08і9 від 20.03.2015, що підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ «ІГРО-ЛЕНД». Попередня оплата за товар отримана ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» від контрагента - Компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія), в якості забезпечення виконання зобов'язань визначених умовами Контрактів №Р08і5 від 19.03.201 та №Р08і9 від 20.03.2015, не є витратами та не впливає на об'єкт оподаткування, оскільки згідно положень статей 54 та 55 Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11.04.1980 з яких зокрема слідує, що зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим здійснення платежу (стаття 54 Конвенції).
Відтак, колегія суддів вважає доводи ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» про те, що грошові кошти, які були сплачені Компанією АLFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) відповідно до умов типових контрактів від 19.03.2015 №Р0815 та від 20.03.2015 №Р0819 є забезпеченням виконання зобов'язань визначних остатніми, обґрунтованими.
Відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією. Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
Таким чином, якщо обсяг операцій з одним контрагентом-нерезидентом перевищує 5 млн. гривень та у разі включення держави (території) цього нерезидента до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі господарські операції є контрольованими, а інформація про них підлягає включенню до звіту про контрольовані операції.
Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 1042-р. від 14.05.2015 № 449-р та від 16.09.15 № 977-р, Федеративна територія Лабуан Малайзія входить до переліку держав (територій), які відповідають критеріям установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.
Згідно пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік».
Відповідно до ІС «Податковий блок» TOB «Ігро-Ленд» подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку па прибуток підприємства за 2015 рік від 29.02.2016 № 9276446318 та в рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» задекларовано 90 788 780 грн.
Згідно з п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 (далі - П(с)БО 15), визначені доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Таким чином, відповідно до підпунктів 39.2.1.2 та 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України операції між TOB «Ігро-Ленд» та ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія), на думку суду, визнаються контрольованими.
Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної в постановах від 27.02.2018 у справі № 802/1853/16-а, від 20.02.2018 у справі № 820/6318/16, відповідно до якої: для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями згідно з пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України будуть визнаватись виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.
Подібна правова позиція також викладена в постанові від 27.04.2018 Верховного Суду, справа № 826/1628/17.
Відповідно до пп.39.4.2 п.39.4 ст. 39 ПК України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Згідно п. п. 120.3 ст. 120 ПК України, неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог п.39.4 ст.39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі: 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції; 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції; 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 цього кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що спірне рішення є протиправним, оскільки згідно встановлених вище обставин, господарські операції з купівлі - продажу товарів, а саме, української сирої соняшникової олії, врожаю 2014, здійснюванні ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» у періоді з 01.01.2015 по 31.03.2016 p.p., з контрагентом - Компанією ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) у відповідності до укладених з ним Контрактів №Р08і5 від 19.03.2015р. та №Р08і9 від 20.03.2015, не відносяться у 2016 році, у розумінні ст.39 Податкового кодексу України, до категорії тих контрольованих операцій, включення (відображення) інформації щодо яких, мало відбутися саме у Звіті про контрольовані операції за 2015 рік, що подається платником податків до 01 травня 2016 року, так як право власності на товари визначені умовами Контрактів №Р08і5 та №Р08і9, остаточно перейшло до контрагента - Компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія) з 01 березня 2016 року, а відтак у Звіті про контрольовані операції, інформація про такі операції, повинна відображатися ТОВ «ІГРО-ЛЕНД», як платником податків, саме за датою переходу права власності на такі товари до контрагента - Компанії ALFA TRADING LTD (Федеративна територія Лабуан Малайзія), тобто у 2016 році і відповідно такий Звіт, має бути подано ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» не пізніше 01 травня 2017 року, а відтак, наявні підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині.
Доводи представника податкового органу в заперечення апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції колегія суддів вважає довільним тлумаченням норм Цивільного кодексу України, Правил Інкотермс та умов укладених контрактів, а тому такі не можуть бути взяті до уваги, як такі, які не узгоджуються з нормами чинного законодавства та суперечать умовам укладених контрактів.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконаний.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0912140301 від 17.08.2016, визнання протиправними дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві форми «ПС» №0912140301 від 17.08.2016.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2018 року.
Головуючий суддя В.Ю.Ключкович
Судді О.А. Губська
Є.О. Сорочко