Дата документу 23.11.2018 Справа № 554/5980/18
Провадження № 2/554/2638/2018
23 листопада 2018 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Безуглої В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, -
09.11.2018 року в провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018 р., здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави № 2587 від 09.11.2018 р., надійшла вищевказана заява в порядку ч. 1 ст. ст. 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно до прохальної частини вказаної заяви, заявник прохав стягнути з Державної Казначейської Служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1, 22.10.1985 р. н., адреса реєстрації: 36014, м. Полтава, пров. Шевченка,11, кімната 4, адреса для листування: 36020, м. Полтава, вул. Європейська,5, офіс 303, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії КО 965763, виданий Київським РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області 19.06.2014 р., грошові кошти у сумі 350 000 грн. (триста п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що вироком Октябрського районного суду Полтави від 16.03.2016 року, що набрав законної сили, його, ОСОБА_1, визнано невинуватим та виправдано за відсутності в моїх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України. У зв'язку із цим заявнику було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 350 000 грн. В обґрунтування розміру моральної шкоди зазначено про те, що кримінальна справа, у якій йому було пред'явлено обвинувачення, набула під час розгляду значного суспільного резонансу; було допущено засоби масової інформації, які за чисельними інтерв'ю учасників кримінального провадження, висвітлювали обставини, які висвітлювали його шахраєм, тощо, що підтверджується відеозаписами, доданими до заяви. Разом із тим, заявник вказував, що загалом під слідством і судом він перебував протягом 38 місяців і 11 днів, держава не змогла забезпечити оперативний розгляд справи в межах розумних строків; він постійно страждав від почуття невизначеності свого майбутнього, зважаючи на те, що він підпадав під ризик бути безпідставно позбавленим волі. Також, вказаними незаконними діями органів він переніс страждання, заподіяні внаслідок психічного впливу, що призвело до погіршення і позбавлення можливостей реалізації ним звичок і бажань, нормальних життєвих зв'язків, необхідності витрачання зусиль на доведення своєї невинуватості та інших негативних наслідків морального характеру. Негативного впливу також зазначили родинні зв'язки та взаємовідносини через підвищені душевні хвилювання, оскільки він є єдиною особою в сім'ї, яка має постійний заробіток, утримує дружину, малолітнього сина і батьків похилого віку.
Заявник ОСОБА_1 23.11.2018 р. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав, прохав задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, встановив наступне.
22.04.2015 року органом досудового розслідування, СУ ГУМВС України в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 42015170000000161 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 382 КК України, що підтверджується Витягом з кримінального провадження (а.с.21).
Досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1, займаючи посаду старого державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ ГУЮ МЮУ в Полтавській області, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою, наділеною згідно з Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-ХІV, у редакції від 11.062009 р., владними повноваженнями, діючи всупереч інтересам служби, умисно не виконував судове рішення, яке набрало законної сили.
01.07.2015 року в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України (а.с.22-24).
Вироком Октябрського районного суду Полтави від 16.03.2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за відсутності в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України (а.с.8-14).
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03.07.2018 року вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 р. залишено без змін (а.с.15-20).
Згідно з ч. 1 ст. 1176 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Частиною 2 ч. 7 ст. 1176 ЦК України встановлено, що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду встановлюється законом.
Пунктом 1ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» зокрема, встановлено, що право на відшкодування шкоди виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.
За встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди.
Згідно з пунктом 7 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», відповідно до ст. 3 Закону відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода.
Відшкодування шкоди в такому випадку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та здійснюється Державною казначейською службою України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку.
Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Загалом, під слідством заявник перебував 38 місяців та 11 днів, що рахуються з дня внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (22.04.2015 р.) до набрання чинності виправдувальним вироком суду (03.07.2018 р.).
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Таким чином, максимальний розмір моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом законом не установлений. Розмір моральної шкоди має визначатись судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, з урахуванням вимог розумності та справедливості.
Станом на час розгляду справи, 23.11.2018 р., Законом України про Державний бюджет на відповідний рік (2018 р.), встановлено мінімальний розмір заробітної плати - 3 723,00 грн.
Таким чином, мінімальна сума відшкодування моральної шкоди за 38 місяців перебування заявника під слідством та судом становить - 141 474,00 грн.
Суд, вважає за необхідне, при здійсненні оцінки розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню в даному випадку, врахувати наступні обставини.
Доданими до матеріалів справи документами, в тому числі відеозаписом, дійсно підтверджується той факт, що кримінальна справа під час здійснення досудового розслідування та судового розгляду мала значний суспільний резонанс.
Засобами масової інформації (телевізійними каналами міста Полтави та Полтавської області) розповсюджувались відомості про факти про обвинувачення ОСОБА_1, потерпілі публічно ставили в пряму залежність засудження ОСОБА_1, та відновлення справедливості, у тому числі повернення вкладів пенсіонерів, шляхом пред'явлення цивільних позовів.
Заявником надано письмові та відеодокази дев'яти сюжетів, в яких його звинувачують у шахрайстві та привласненні мільйонів гривень. Зокрема: ефір телеканалу «Місто» від 02.09.2015р.; ефір телеканалу «ІРТ Полтава» від 17.03.2016р.; ефір телеканалу «Лтава» від 08.09.2016р.; ефір телеканалу «Лтава» від 01.02.2017р.; ефір телеканалу «Місто» від 17.05.2017р.; ефір телеканалу «Лтава» від 25.10.2017р.; ефір телеканалу «Лтава» від 07.02.2018р.; ефір телеканалу «Лтава» від 01.06.2018р.; видання «Полтава 365».
Санкція статті кримінального правопорушення, за якою обвинувачувався заявник, ч. 2 ст. 382 КК України, передбачала відповідальність у вигляді штрафу від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Таким чином, ОСОБА_1, мав ризик бути безпідставно позбавленим волі, а також позбавленим права обіймати посаду, на якій він працював.
Станом на момент тривання слідства та суду заявник перебував у законному шлюбу та мав на утриманні малолітнього сина, та був єдиним членом сім'ї, що отримує дохід та утримує родину. А тому, ОСОБА_1, зазнавав побоювання щодо подальшої долі сім'ї та її забезпеченості.
Наявність соціального висвітлення становища заявника у засобах масової інформації з негативної сторони та характеристики, що також були у вільному доступі для батьків заявника, дружини, родичів і друзів, також мало вплив на моральний стан заявника.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Вказаним кримінальним провадженням були порушені права заявника, як людини та громадянина, внаслідок чого останній зазнав душевних страждань, через порушення нормальних життєвих зв'язків, необхідності витрачання зусиль на доведення своєї невинуватості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума відшкодування моральної шкоди, завданої заявнику, у розмірі 350 000,00 гривень, є необхідною та достатньою для належного відновлення порушеного права та інтересу заявника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 1176, ч.2, 7 ст. 1176 ЦК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 56 Конституції України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд -
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державної Казначейської Служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1, 22.10.1985 р. н., адреса реєстрації: 36014, м. Полтава, пров. Шевченка,11, кімната 4, адреса для листування: 36020, м. Полтава, вул. Європейська,5, офіс 303, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії КО 965763, виданий Київським РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області 19.06.2014 р., грошові кошти у сумі 350 000 грн. (триста п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на їх оскарження.
Суддя М.О. Материнко