Справа № 2240/2691/18
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
10 грудня 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Полотнянка Ю.П. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Верясова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року (повний текст якого складено 01 жовтня 2018 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
в серпні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19.03.2018 №Ф-13486-17; стягнуто на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1762 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, 01.06.2004 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису: 2 673 017 0000 027265.
ОСОБА_4 призначена пенсія за віком довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 12).
В січні 2018 позивач подав до контролюючого органу звіт №3642 від 04.01.2018 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2017 рік.
За результатом поданого звіту відповідач сформував і надіслав позивачеві вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13486-17 від 19.03.2018, відповідно до якої позивачеві станом на 28.02.2018 необхідно було сплатити борг з ЄСВ в сумі 3801,30 грн.
10.04.2018 позивач звертався до Головного управління ДФС у Хмельницькій області із заявою в якому повідомив контролюючий орган, що він є пенсіонером з 27.08.2015, просив звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2017 рік вважати недійсним та таким, що поданий помилково.
10.04.2018 позивач звертався до Головного управління ДФС у Хмельницькій області зі скаргою в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 19.03.2018 №Ф-13486-17 на суму 3801,30 грн, повідомив контролюючий орган, що він є пенсіонером з 27.08.2015, просив звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2017 рік вважати недійсним та таким, що поданий помилково.
За результатами розгляду скарги, листом Головного управління ДФС у Хмельницькій області №11304/7/22-01-13-05 від 27.04.2018 ОСОБА_4 повідомлено, що суми самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або інвалідами, або досягли віку, підлягає сплаті та скасуванню не підлягає. Також позивача повідомлено, що станом на 26.04.2018 по його особовому рахунку код платежу 71040000 "ЄСВ для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які провадять незалежну професійну діяльність" рахується недоїмка в сумі 3801,30 грн. Дана заборгованість виникла за рахунок поданого звіту за 2017 рік вх. №3642 від 04.01.2018.
Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19.03.2018 №Ф-13486-17 протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19.03.2018 №Ф-13486-17.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).
Так, згідно підпункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
За положеннями статті 1 Закону № 1058, пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464, особи, зазначені у пунктах 4 та 5 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Статтею 2 Закону №1788 визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 призначена пенсія за віком довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 12).
Посилання апелянта на те, що у разі самостійного визначення позивачем бази нарахування єдиного внеску сплата такого внеску здійснюється на загальних підставах є безпідставними.
Судова колегія звертає увагу апелянта, що особи, які є пенсіонерами (у тому числі позивач у справі) мають право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464, оскільки ця норма не містить жодних обмежень та умов щодо помилкового подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19.03.2018 №Ф-13486-17.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 грудня 2018 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Полотнянко Ю.П. Совгира Д. І.