Справа № 826/6991/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
11 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.
суддів Сорочко Є.О.
Коротких А.Ю.
при секретарі Біднячук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС ум. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0007241306.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2018 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Станом на 11 грудня 2018 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апелянт підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 за результатом якої складено акт від 10.10.2016 №12295/26-58-13-06-17-2862803825 (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що позивачем занижено оподаткований дохід в сумі 313 738,11 грн. внаслідок чого порушено п. 163.1 ст. 163 пп. 164.2.17 «д» п. 164.2, п. 164.1 ст. 164, п. 176.1 ст 176, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0007241306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 66 382,60 грн. (за основним платежем 53 106,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13 276,52 грн.).
Згідно з договором від 14.08.2007 №11198332000 АКБ «Укрисиббанк» надав позивачу кредит в сумі 40 000 доларів США (еквівалент 202 000 грн.) та згідно з договором від 26.10.2006 №11065559000 АКБ «Укрисиббанк» кредит в сумі 32 322 доларів США (еквівалент 163 226 грн.).
Між АКБ «Укрисиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу №1 та договір відступлення права вимоги.
В подальшому ТОВ «Кей-Колект» прийнято рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості, яка станом на 25.07.2013 складала 17 550,82 доларів США (еквівалент 140 283,7 грн. (за договором від 26.10.2006 №11065559000) та 21 700,79 доларів США (еквівалент 173 454,41 грн. (за договором від 14.08.2007 №11198332000), про що було повідомлено позивача листами від 30.07.2013 №083-11224, №03-11225.
В даному повідомлені роз'яснено позивачу, що анульована сума заборгованості є його доходом, отриманим як додаткове благо, а тому йому необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.
Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, (у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, а саме 2013 рік), базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України. об'єктами оподаткування резидента є, серед іншого, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України, закріплено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до пп. «д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
З аналізу наведених законодавчих положень у їх системному зв'язку, обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податку за наявності таких умов:
- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням;
- надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору;
- включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.
При цьому, наведеними положеннями закріплено оподаткування саме суми боргу, яка анульована кредитором. Будь-яких застережень про те, які саме суми можуть входити до її складу, зокрема, основний борг, нараховані проценти або пеня, на той час не було передбачено вимогами Закону.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0007241306 винесено Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Є.О. Сорочко
А.Ю. Коротких
Повний текст постанови виготовлено12 грудня 2018 року.