Справа № 826/8191/18 Суддя першої інстанції: Аверкова В.В.
12 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни до Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни (далі - Позивач, ПАТ «Златобанк») звернулося до Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області (далі - Відповідач, ГУ Держпраці у Київській області) про визнання протиправними та скасування постанов від 08.05.2018 року №№ КВ188/611/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-140, КВ188/611/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-141, КВ188/611/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-142 про накладення штрафів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 року позов задоволено частково - визнано протиправною та скасовано постанову від 08.05.2018 року № КВ188/611/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-141. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження здійснення працівниками ПАТ «Златобанк» перешкод у проведенні інспектування ГУ Держпраці у Київській області не надано, а тому правові підстави для накладання штрафу за вказане правопорушення відсутні.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що ПАТ «Златобанк» не було обґрунтовано підстав нереагування на заяву ОСОБА_3 про звільнення за власним бажанням, у той час як подальше звільнення останнього через прогул здійснено із порушенням встановленої законодавством процедури. При цьому суд підкреслив, що невірне визначення керівника підприємства у заяві про звільнення працівника за власним бажанням не може мати своїм наслідком її нерозгляд. Поряд з іншим, суд наголосив, що належних і допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин порушення строків виплати заробітної плати працівникам ПАТ «Златобанк» з листопада 2017 року по березень 2018 року, Позивачем не надано.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови у задоволенні позовних вимог та винести нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що подана ОСОБА_3 заява про звільнення за власним бажанням була адресована особі, яка не була керівником банку, що свідчить про відсутність підстав для реагування на неї. Крім того, наголошує, що у зв'язку з набранням рішенням суду законної сили у справі №826/2184/17, уповноважена особа Фонду була позбавлена у період з 25.10.2017 року по 02.03.2018 року повноважень на виконання будь-яких розпорядчих функцій у ПАТ «Златобанк», а тому заробітна плата не була своєчасно виплачена з незалежних від неї причин.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.12.2018 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держпраці у Київській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом було вірно встановлено, що станом на 11.12.2017 року ОСОБА_4 не було видано трудову книжку та виплачено усі належні при звільненні суми, у той час як подальше звільнення останнього не було проведено у відповідності до вимог КЗпП України. Крім того, вказує, що судом першої інстанції було вірно зазначено, що невірне визначення керівника підприємства у заяві не може мати своїм наслідком її нерозгляд. Поряд з цим, наголошує, що належних та допустимих доказів поважності причин недотримання строків виплати заробітної плати у період з листопада 2017 року по березень 2018 року ПАТ «Златобанк» надано не було.
У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав.
Представник Відповідача на полягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 року в частині задоволених позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ПАТ «Златобанк».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що інспектором праці ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_3 від 29.03.2018 року №П-1476 (а.с. 81-82), наказу від 06.04.2018 року №971 (а.с. 85) та направлення від 06.04.2018 року №188 (а.с. 86) проведено інспекційне відвідування ПАТ «Златобанк» як юридичної особи, яка використовує найману працю.
У ході інспекційного відвідування посадовою особою ГУ Держпраці у Київській області направлено ПАТ «Златобанк» вимогу про надання документів від 12.042018 року №188, якою зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славкіну М.А. у строк до 18.04.2018 року до 12:00 год. надати документи згідно переліку, необхідні для проведення інспекційного відвідування (а.с. 87-88), на виконання якої листами від 18.04.2018 року №205, №203, №196, №191, №204 (а.с. 89-100) частково надані витребувані документи та письмові пояснення.
За результатами інспекційного відвідування встановлено порушення ПАТ «Златобанк»:
- ч. 1 ст. 38 КЗпП України, відповідно до якої працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Так, 27.11.2017 року головним юрисконсультом Відділу позовної роботи юридичного управління ПАТ «Златобанк» ОСОБА_3 за погодженням із начальником юридичного відділу ОСОБА_6 подано письмову заяву про звільнення за власним бажанням з 11.12.2017 року. 11.12.2017 року ОСОБА_3 подано заяву вх. №4139, в якій зазначено, що станом на 11.12.2017 року належно оформлену трудову книжку йому не видано, виплату усіх належних сум не проведено з проханням направити йому повідомлення про отримання належно оформленої трудової книжки, проведення розрахунку всіх належних сум та середньої заробітної плати за весь час затримки всіх належних до виплати сум, розрахунок та виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу;
- ч. ч. 1, 2 ст.115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - у ПАТ «Златобанк» не дотримуються строків виплати заробітної плати працівникам, внаслідок чого з другої половини листопада 2017 року по березень 2018 року мала місце заборгованість із виплати заробітної плати співробітникам Банку. Станом на 02.04.2018 року заборгованість погашена у повному обсязі;
- ч. 1 ст. 142 КЗпП України - Правила внутрішнього трудового розпорядку АТ «Златобанк», затверджені Головою Правління ОСОБА_7 12.07.2011 року, не відповідають нормам чинного законодавства, враховуючи, що трудовий розпорядок визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом;
- ч. 1 ст. 149 КЗпП України - до застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення, на підставі наказу №5 від 02.04.2018 року «Про звільнення» ОСОБА_3 у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України від останнього не були отримані письмові пояснення. Підтверджуючих документів у спростування зазначеного під час перевірки не надано;
- пп. 2 п. 11, пп. 3 п. 11, пп. 5 п. 11, п. 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 26.04.2017 року №295 - Інспектору праці були створені перешкоди у проведенні інспекційного відвідування ПАТ «Златобанк». Зазначені перешкоди були створені начальником юридичного відділу ОСОБА_9 та начальником Відділу роботи з правоохоронними органами ОСОБА_10 Так, 20.04.2018 року інспектору праці було відмовлено у можливості спілкування з керівником та працівниками ПАТ «Златобанк», ставити запитання, що стосуються законодавства про працю, не було надано робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками. Тим самим вимоги інспектора про надання документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця не виконані у повному обсязі.
Висновки перевірки зафіксовані в акті від 23.04.2018 року №КВ188/611/АВ (а.с. 49-55), який підписано Позивачем із зауваженнями, які були направлені Відповідачу 29.04.2018 року листом №225 (а.с. 43-48)
За результатами перевірки ГУ Держпраці у Київській області 08.05.2018 року прийнято постанови:
- № КВ188/611/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-140 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами (далі - Постанова №140, а.с. 109-110), якою на ПАТ «Златобанк» за порушення ч. 1 ст. 38 КЗпП України на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 3 723,00 грн.;
- № КВ188/611/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-141 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами (далі - Постанова №141, а.с. 111-112), якою на ПАТ «Златобанк» за порушення пп. 2 п. 11, пп. 3 п. 11, пп. 5 п. 11, п. 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України від 26.04.2017 року №295, на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 11 169,00 грн.;
- № КВ188/611/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-142 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами (далі - Постанова №142, а.с. 113-114), якою на ПАТ «Златобанк» за порушення ч. ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 11 169,00 грн.
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 38, 40, 115, 149, 265 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України від 26.04.2017 року №295, а також Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2013 року №509, суд першої інстанції прийшов до висновку, що наявними у матеріалах доказами не спростовано фактів допущення Позивачем порушень вимог чинного законодавства в частині проведення розрахунку при звільненні особи, а також строків виплати заробітної плати, у той час як Відповідачем не доведено вчинення останньому перешкод у проведенні інспектування.
З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96)).
Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
На виконання вимог ст. 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, інспекційне відвідування ПАТ «Златобанк» було здійснене ГУ Держпраці в Київській області на підставі заяви ОСОБА_3 про порушення законодавства про працю (а.с. 81-82), у зв'язку з чим Відповідач набув право на здійснення контролюючого заходу.
Згідно п. п. 19-21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Вирішуючи питання про обґрунтованість притягнення ПАТ «Златобанк» до відповідальності, з частковою правомірністю якої погодився Окружний адміністративний суд міста Києва, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Як було встановлено судом першої інстанції, 27.11.2017 року головним юрисконсультом Відділу позовної роботи юридичного управління ПАТ «Златобанк» ОСОБА_3 за погодженням із начальником юридичного відділу ОСОБА_6 подано письмову заяву про звільнення за власним бажанням з 11.12.2017 року (а.с. 84).
11.12.2017 року ОСОБА_3 подано заяву за вх. №4139 (а.с. 83), в якій зазначено, що станом на 11.12.2017 року належно оформлену трудову книжку йому не видано, виплату усіх належних сум не проведено. У зв'язку з чим просив направити йому повідомлення про отримання належно оформленої трудової книжки, провести розрахунок та виплату всіх належних сум та середньої заробітної плати за весь час затримки всіх належних до виплати сум, розрахунок та виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ПАТ «Златобанк» від 02.04.2018 року №5 «Про звільнення» ОСОБА_3 звільнено у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 29).
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Приписи ч. ч. 1, 3, 4 ст. 149 КЗпП України визначають, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Проте, як вірно підкреслено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази отримання від ОСОБА_3 письмових пояснень, ознайомлення останнього з наказом, а також докази наявності підстав для нереагування на заяву про звільнення, подану 27.11.2017 року.
При цьому Окружний адміністративний суд міста Києва обґрунтовано відхилив посилання ПАТ «Златобанк» на те, що невірне зазначення керівника підприємства не носять є підставою для нереагування на вказану заяву з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у поданій 27.11.2017 року ОСОБА_3 заяві вказано власником Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» Славкіну М.А., у той час як згідно витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14-19) станом на 24.11.2017 року керівником АТ «Златобанк» був ОСОБА_12 Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано підкреслив, що дані зміни внесені державним реєстратором 24.11.2017 року (п'ятниця), а заяву на звільнення ОСОБА_3 подано 27.11.2017 року (понеділок). Викладене, на переконання судової колегії дає об'єктивні підстави стверджувати, що ОСОБА_3 міг не бути проінформований щодо внесення змін у складі керівництва ПАТ «Златобанк», що, у свою чергу, не звільняє роботодавця від обов'язку забезпечити розгляд поданої працівником заяви про звільнення за власним бажанням.
Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривень.
З урахуванням встановлених вище порушень ПАТ «Златобанк» вимог трудового законодавства судова колегія вважає обґрунтованим накладення на останнє Постановою ГУ Держпраці у Київській області №140 штрафу у розмірі 3 723,00 грн., що вірно підкреслив і суд першої інстанції, висновки якого доводами апеляційної скарги спростовані не були.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи порушення Позивачем вимог ч. ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», за що Постановою №142 на ПАТ «Златобанк» накладено штраф у сумі 11169,00грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст.115 КЗпП України, які кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Як було встановлено судом першої інстанції зі змісту матеріалів перевірки, а також не заперечується ПАТ «Златобанк», що випливає, зокрема, зі змісту пояснень Уповноваженої особи Фонду Славкіної М.А. (а.с. 94-95), що у ПАТ «Златобанк» не дотримано строків виплати заробітної плати працівникам, внаслідок чого з другої половини листопада 2017 року по березень 2018 року мала місце заборгованість із виплати заробітної плати співробітникам Банку. Станом на 02.04.2018 року заборгованість погашена у повному обсязі.
При цьому, як вірно підкреслив суд першої інстанції, будь-яких належних і допустимих доказів того, що ПАТ «Златобанк» не мав змоги з обґрунтованих і незалежних від нього обставин виплатити кошти працівникам, Позивачем ні під час перевірки, ні у ході розгляду справи Окружним адміністративним судом міста Києва, надано не було.
Посилання Апелянта на те, що у зв'язку з набранням законної сили 25.10.2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 року у справі №826/2184/17 було скасовано процедури тимчасової адміністрації та ліквідації банку і в період з 24.11.2017 року по 22.03.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ПАТ «Златобанк» було зазначено ОСОБА_12, що унеможливлювало виконання Уповноваженою особою Фонду Славкіною М.А. будь-яких розпорядчих функцій у ПАТ «Златобанк», судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Тобто, суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення є юридична особа - ПАТ «Златобанк», а не його посадова особа, у зв'язку з чим посилання Апелянта на те, що Славкіна М.А. не була керівником банку у період з кінця листопада 2017 року по березень 2018 року, а відтак не мала розпорядчих функцій у ПАТ «Златобанк», не можуть мати наслідком скасування Постанови №142 з огляду на встановлені вище обставини відповідності її вимогам чинного законодавства.
З урахуванням встановлених вище порушень ПАТ «Златобанк» вимог трудового законодавства судова колегія вважає обґрунтованим накладення на останнє ГУ Держпраці у Київській області штрафу у розмірі 11 169,00 грн., що вірно підкреслив і суд першої інстанції, висновки якого доводами апеляційної скарги спростовані не були.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель
Повний текст постанови складено « 12» грудня 2018 року.