12 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3689/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1І.) 12.11.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФ України в Чернігівській області) та просить зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2018, виходячи із 71% грошового забезпечення, з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, разових премій, виплачених в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразової грошової допомоги за підтримку постійної бойової готовності, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631.
Позов мотивовано тим, що він є військовим пенсіонером та йому була призначена пенсія з розрахунку 71% від суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія. Вважає, що до його пенсії, що обчислена відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може бути застосоване обмеження її максимальним розміром 70% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки відповідні обмеження були введені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року, в той час , як йому пенсія призначена у 2008 році, тобто, застосування такого обмеження суперечить конституційному принципу дії норми в часі.
Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/13523/17 встановлено його право на отримання пенсії з урахуванням вищевказаних видів додаткового грошового забезпечення. Не враховуючи їх з 01.01.2018 під час виплати пенсії ГУПФ України в Чернігівській області діє незаконно, порушуючи право позивача на отримання пенсії в більшому розмірі, ніж встановлено відповідачем.
Ухвалою судді від 14.11.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою суду строк відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог та зазначив, що пенсія позивачу зменшена не була, а під час перерахунку основний її розмір обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства на момент здійснення перерахунку. Враховуючи наведене вважає, що відповідачем в межах чинного законодавства, не порушуючи статті 22 Конституції України, проведений перерахунок пенсії, не обмежено, не звужено чи скасовано обсяг існуючих прав і свобод позивача. Крім того, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними.
Щодо вимоги включити для перерахунку пенсії вищевказані виплати вважає, що дія рішення Деснянського районного суду м. Чернігова закінчилась, коли у законодавство, яке регулює пенсійні виплати позивача, було внесено зміни, у зв'язку з чим він здобув право на перерахунок пенсії виходячи із сучасного розміру грошового забезпечення військовослужбовця. Відповідно, обов'язок забезпечити виконання рішення суду у ГУПФ України в Чернігівській області закінчився 01.01.2018, коли змінене законодавство було застосоване до ОСОБА_1
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно даних пенсійної справи основний розмір пенсії ОСОБА_1 до перерахунку становив 71% грошового забезпечення (27 років вислуги), з врахуванням підвищення як інваліду війни (а.с. 18, 19).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.01.2018 у справі №750/13523/17 (провадження №2-а/750/311/18) позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано ГУПФ України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 28.11.2017, виходячи з 71% грошового забезпечення, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, разових премій, виплачених в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразової грошової допомоги за підтримку постійної бойової готовності, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку. Вказане рішення набрало законної сили 10.04.2018 (а.с. 24-28).
На виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.01.2018 у справі №750/13523/17 відповідач провів перерахунок пенсії позивачу, що підтверджується відповідним протоколом (а.с. 43, 44).
Надалі, ГУПФ України в Чернігівській області здійснило позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 як військовому пенсіонеру, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до довідки Чернігівського ОВК від 26.03.2018 №ФЧ55666 (а.с. 42).
При цьому, як вбачається з протоколу перерахунку пенсії, відповідачем перерахунок проведено в розмірі 70% від суми місячного грошового забезпечення, з урахуванням таких складових: посадовий оклад - 5070,00 грн., оклад за військове звання - 1340,00 грн. та надбавка за вислугу років (50%) - 3205,00 грн. (а.с. 17, 42)
23.08.2018 позивач звернувся до ГУПФ України в Чернігівській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, виходячи з 71% грошового забезпечення, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, разових премій, виплачених в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразової грошової допомоги за підтримку постійної бойової готовності, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631 (а.с. 10-12).
Листом від 05.09.2018 за №3972/03/Б-12 відповідач повідомив ОСОБА_1, що перерахунок його пенсії проведено з 01.01.2018 згідно постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, за нормами, чинними станом на 01.03.2018. Одночасно зазначено, що пенсія за вислугу років в розмірі 71% грошового забезпечення виплачувалась позивачу з 22.02.2008 по 31.12.2017 (а.с. 13-16).
Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 в розмірі 70% грошового забезпечення та невключення до складових грошового забезпечення, з якого перераховується пенсія, вищевказаних надбавок протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо перерахунку ГУПФ України в Чернігівській області з 01.01.2018 пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорій 2 і 3, - 95 процентів.
В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17).
Щодо вимоги позивача про зобов'язання ГУПФ України в Чернігівській області включити до складу його грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за тривалість безперервної військової служби, разові премії, виплачені в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразову грошову допомогу за підтримку постійної бойової готовності, виплачену в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631, суд враховує таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 09.01.2018 у справі №750/13523/17 (провадження №2-а/750/311/18), яке набрало законної сили 10.04.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, зобов'язано ГУПФ України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 28.11.2017, виходячи з 71% грошового забезпечення, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, разових премій, виплачених в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразової грошової допомоги за підтримку постійної бойової готовності, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку (а.с. 24-28).
При цьому, вказаним рішенням встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби, разові премії, одноразова грошова винагорода за підтримку постійної бойової готовності, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
В силу вимог статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Аналізуючи наведене, суд зазначає, що вищевказаним рішенням суду, яке є обов'язковим до виконання, зобов'язано ГУПФ України в Чернігівській області з 28.11.2017 виплачувати ОСОБА_1 пенсію із урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безпеперервної військової служби, разових премій, одноразової грошової винагороди за підтримку постійної бойової готовності.
Тобто, виключення відповідачем вказаних доплат із грошового забезпечення позивача при здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 є протиправним, оскільки спірні правовідносини виникли та регулюються різним законодавством, а їх врахування не залежить від змін в розмірах грошового забезпечення військовослужбовців.
Посилання відповідача на те, що обов'язок забезпечити виконання рішення суду у ГУПФ України в Чернігівській області закінчився 01.01.2018, суд вважає необґрунтованими, оскільки рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.01.2018 не має кінцевого терміну дії та повинно застосуватись для розрахунку розміру пенсії позивача з 28.11.2017.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція у спорі, що розглядається, викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 та від 20.02.2016 у справі № 804/14800/14.
Пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 6, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі шляхом:
визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку з 01.01.2018 позивачу пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення без врахування до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, разових премій, виплачених в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразової грошової допомоги за підтримку постійної бойової готовності, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631;
зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням до складу грошового забезпечення з якого обраховується пенсія матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, разових премій, виплачених в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразової грошової допомоги за підтримку постійної бойової готовності, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Промислова, 1/7, м. Чернігів, 14032) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000) про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку з 01.01.2018 ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення без врахування до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, разових премій, виплачених в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразової грошової допомоги за підтримку постійної бойової готовності, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням до складу грошового забезпечення з якого обраховується пенсія матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, разових премій, виплачених в серпні 2006 року до Дня Незалежності України в сумі 292,00 грн. і грудні 2007 року до 16 річниці Збройних Сил України в сумі 2100,57 грн., одноразової грошової допомоги за підтримку постійної бойової готовності, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 584,00 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 13.09.2017 №179/1/9631, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 12.12.2018.
Суддя С.В. Бородавкіна