Справа № 826/15147/18
11 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Файдюка В.В. Чаку Є.В. Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив:
- визнати дії Державної служби геології та надр України щодо видачі наказу про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо- збагачувальний комбінат» 10 календарних днів для надання пояснень щодо усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки та зафіксованих у акті від 18.08.2017 р. № 06-06/23/2017-07/У (17) - протиправними;
- зобов'язати Державну службу геології та надр України (код: 37536031) утриматись від дій спрямованих на зупинення дії спеціального дозволу ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» на видобування титанових руд для отримання ільменітового концентрату (Межирічне родовище Ісаківська та Південна ділянки) №2694 від 03.06.2002 р. з підстав порушення надрокористувачем умов користування надрами, зафіксованих у акті від 18.08.2017 р. № 06-06/23/2017-07/У (17).
Разом з позовною заявою подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено.
До вирішення спору по суті вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України приймати рішення (наказ) про зупинення дії спеціального дозволу ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» на видобування титанових руд для отримання ільменітового концентрату (Межирічне родовище Ісаківська та Південна ділянки) №2694 від 03.06.2002 р. з підстав порушення надрокористувачем умов користування надрами, зафіксованих у акті від 18.08.2017 № 06-06/23/2017-07/У (17).
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Державна служба геології та надр України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду на 28 листопада 2018 року.
У судовому засіданні 28 листопада 2018 року, відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України, продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів та відкладено апеляційний розгляд справи на 11 грудня 2018 року, у зв'язку із відсутністю доказів належного повідомлення апелянта - Державної служби геології та надр України про розгляд справи.
11 грудня 2018 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про відвід колегії суддів.
Дана заява мотивована тим, що колегія суддів безпідставно відклала розгляд справи на 11.12.2018 року. На думку заявника, через неналежне повідомлення учасника спору про судовий розгляд скарги, станом на 11.12.2018 року судом порушено встановлені КАС України строки розгляду апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Файдюка В.В. та Чаку Є.В., колегія суддів вважає, що вказану заяву слід визнати необґрунтованою, з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В силу ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, необхідно зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Дане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".
Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, слід зазначити, що учасники судового процес зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід мотивована тим, що колегія суддів безпідставно відклала розгляд справи, у зв'язку із чим порушено строки розгляду апеляційної скарги. Тому, заявник вважає, що ставлення колегії суддів до нього є упередженим.
Відповідно до ст. 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Як зазначалося, відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України, у судовому засіданні 28 листопада 2018 року, продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів та відкладено апеляційний розгляд справи на 11 грудня 2018 року. Таким чином, визначений законом строк розгляду справи судом не порушено.
Крім цього, наведені у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки, за правилами частини четвертої статті 36 КАС України, такі обставини не можуть бути підставою для відводу.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу колегії суддів в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід складу суду не вбачається.
Прийняття суддею (судом) процесуальних дій, передбачених КАС України, під час апеляційного розгляду є здійснення судом правосуддя і не є підставою, що свідчить про упередженість суддів.
Тому, посилання заявника на незгоду з процесуальними діями суддів під час розгляду вищевказаної справи, судом відхиляються, адже у випадку незгоди сторони по справі з процесуальними діями суду, така сторона не позбавлена можливості оскаржити судове рішення в касаційному порядку за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Інших підстав, передбачених ст.ст. 36 та 37 КАС України, для відводу суддів позивачем не надано.
Крім того, жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Файдюка В.В. та Чаку Є.В. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Підстави, зазначені заявником, для відводу не передбачені статями 36, 37 КАС України.
Зважаючи на обставини справи, колегія суддів не вбачає підстав для відводу судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Файдюка В.В. та Чаку Є.В.
Згідно ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про визнання необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів у складі: судді - доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Файдюка В.В. та Чаку Є.В. та про необхідність зупинення провадження у справі №826/15147/18 до вирішення заявленого відводу, в порядку ст. 40 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 248, 325 КАС України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів у складі: судді - доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Файдюка В.В. та Чаку Є.В. визнати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі №826/15147/18 до вирішення заявленого відводу в порядку ст. 40 КАС України.
Передати справу №826/15147/18 для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Файдюк В.В. Чаку Є.В.
Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2018 року