П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/947/18
Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Матвєєва Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції в Херсонській області в особі державного екологічного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області про визнання дій інспектора незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Херсонській області в особі державного екологічного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області, в якому просить суд:
- визнати дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Карловець Сергія Михайловича протиправними;
- зобов'язати відповідача повернути незаконно вилучене 20.05.2018 року майно, а саме: човновий двигун «Вихор -20м» та вісім штук місінових сіток довжиною 200 м, висотою 3 м. кожна, а = 32 мм.
Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 червня 2018 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції в Херсонській області в особі державного екологічного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області про визнання дій інспектора незаконними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції в Херсонській області в особі державного екологічного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області про визнання дій інспектора незаконними та зобов'язання вчинити певні дії було повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи було порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Із змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повертаючи матеріали адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не виконав вимоги ухвали суду від 12 червня 2018 року про залишення без руху адміністративного позову, а саме: позивачем не надано до клопотання про поновлення строку звернення до суду доказів, які б підтверджували поважність причин пропущення такого строку.
Проте, такі висновки суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає передчасними.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Згідно частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, позовну заяву може бути повернуто позивачу за умов, якщо позивач своєчасно отримав ухвалу судді про залишення позовної заяви без руху і не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Як вбачається ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без руху з наданням йому терміну для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали, так як позивачем при подачі позовної заяви не належно виконано вимоги ст.160 КАС України, а саме: позивачем не надано до клопотання про поновлення строку звернення до суду доказів, які б підтверджували поважність причин пропущення такого строку.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направлено на адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві, 15 червня 2018 року (а.с.34).
Суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах адміністративної справи є підтвердження, що рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з штриховим ідентифікатором № 7490000904468 та конверт (а.с. 36) повернуто з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», а тому ОСОБА_2 не отримував ухвали судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 червня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин апеляційний суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про невиконання позивачем вимог зазначеної ухвали щодо усунення недоліків скарги та необхідність її повернення з підстав, встановлених п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до вимог ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини і питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
На думку суду апеляційної інстанції, позивач фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали про повернення матеріалів адміністративного позову позивачеві є передчасними, а тому, зазначена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року про повернення матеріалів адміністративного позову у справі № 821/947/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції в Херсонській області в особі державного екологічного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області про визнання дій інспектора незаконними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.