і м е н е м У к р а їн и
06 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 0840/3277/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року (головуючий суддя: Лазаренко М.С) по адміністративній справі № 0840/3277/18
за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Олександрівського районного відділу у місті Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 13.08.2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Олександрівського районного відділу у м. Запоріжжя (далі - УДМС України в Запорізькій області в особі Олександрівського РВ у м. Запоріжжя), в якому просить:
визнати протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, без зняття біометричної інформації та без внесення її в ЄДДР;
зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки, без зняття біометричної інформації та без внесення її в ЄДДР.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, відмовлено. Суд першої інстанції виходив із того, що відмова позивачу в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки його доньці ОСОБА_2 ґрунтується на правильному застосуванні норм законодавства, що регулює спірні відносини, та відповідають критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначає, що примушування до обробки персональних і конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки є неправомірним втручанням в особисте життя особи з боку держави та порушення вимог ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» №2297-VI від 01.06.2010 року, при цьому посилається на Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХII від 26.06.1992 року, яким затверджено зразок бланка паспорта громадянина України у формі книжечки, що є чинним станом на теперішній день.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та адвокат підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції скасувати, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, зазначивши про його правомірність, при цьому повідомив, що права доньки позивача ОСОБА_2 не порушені, оскільки вона особисто після досягнення передбаченого законодавством віку не зверталася із письмовою заявою про отримання паспорта громадянина України. Інформація про порядок видачі паспорта позивачу надана на його запит згідно вимог чинного законодавства про звернення громадян.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
25.01.2018 року позивач звернувся до Олександрівського РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області з заявою вільного зразка про те, що згідно своїх релігійних переконань він категорично проти і не дає згоди на отримання його неповнолітньою донькою ОСОБА_2 при досягненні нею 16 річного віку паспорта громадянина України у вигляді біометричної ID картки з безконтактним електронним носієм - чіпом, на підставі чого просить забезпечити видачу доньці ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді книжечки, без зняття біометричної інформації та без внесення її у ЄДДР (а.с.14).
Листом Олександрівського РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області №23.10-1/П від 02.02.2018 року (а.с.15,16) позивачу роз'яснено порядок отримання паспорта згідно чинного законодавства, а саме: приписів Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20.11.2012 року, постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 року, відповідно до якої з 01.11.2016 року паспорт громадянина України виготовляється у формі пластикової карти типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій (а.с.15).
24.03.2018 року позивач повторно звернувся до Олександрівського РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області з аналогічною заявою (а.с.13), на що листом №23.10-6/П від 27.03.2018 року відповідачем роз'яснено позивачу про відсутність підстав для розгляду його повторного звернення з одного і того ж питання (а.с.17).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом за захистом порушених прав та інтересів його неповнолітньої доньки ОСОБА_2
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» визначено, що документом який підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 року затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-XII), п.1,2,3 якого (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, зокрема, що паспорт громадянина України ( далі паспорт) є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, паспорт видається кожному громадянину України Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку; бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 13,18 Положення № 2503-XII передбачено, що для одержання вперше паспорта громадянин подає заяву за формою, встановленою МВС України, свідоцтво про народження, 2 фотокартки розміром 35х45 мм, у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку.
Такі ж положення щодо одержання паспорта вперше передбачені Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року( далі Порядок № 302) , пунктами 2, 20 якого визначено, що оформлення паспорта нового зразка у формі картки, що містить безконтактний електронний носій здійснюється поетапно, починаючи з 01.01.2016 року, а саме:
1) особі, яка досягла 14-річного віку - на підставі заяви- анкети, поданою нею особисто;
2) особі, яка досягла 14-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників(далі- законні представники).
При цьому документи для оформлення паспорта подаються особою або її законним представником/ уповноваженою особою до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за зареєстрованим місцем проживання особи.
Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що як Положенням № 2503-XII, так і Порядком № 302 передбачено особисте звернення особи за отриманням паспорта громадянина України вперше при досягненні передбаченого законодавством віку, та подача відповідного переліку документів; звернення щодо оформлення паспорта нового зразка у формі картки на підставі заяви-анкети одного з батьків передбачено Порядком № 302 при умові наявності рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною або недієздатною.
Позивачем не заперечується та обставина, що його донька ОСОБА_2 із заявою встановленого зразка за отриманням паспорта громадянина України у формі книжечки до відповідача Олександрівського РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області особисто не зверталася, фотографії та інші необхідні документи за переліком не надавала.
В матеріалах справи відсутні рішення суду щодо обмеження дієздатності, або визнання недієздатною доньки позивача ОСОБА_2
Викладене свідчить, що особисті звернення позивача в інтересах ОСОБА_2 до відповідача із заявами вільного зразка з вимогою оформити його доньці паспорт у формі книжечки без зняття біометричної інформації та без внесення її в ЄДДР, протирічать чинному законодавству з цих питань.
Переписка відповідача з позивачем з роз'ясненням порядку отримання паспорта згідно приписів Закону № 5492-VI, постанови Кабінету Міністрів України №302 у формі листів не може розцінюватися як відмова відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта у формі книжечки.
Оскільки Олександрівським РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області не вчинялися дії по відмові в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта у формі книжечки, підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта у формі книжечки, без зняття біометричної інформації та без внесення її в ЄДДР та покладання на відповідача зобов'язання оформити та видати ОСОБА_2 такий паспорт - відсутні.
Оскільки судом першої інстанції при винесенні рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, це є підставою для скасування рішення суду та винесення постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав.
Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року по адміністративній справі № 0840/3277/18 - скасувати та прийняти постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Олександрівського районного відділу у місті Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 6 грудня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
Повний текст постанови складений 11 грудня 2018 року.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий