06 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1262/18
Категорія: 3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Єщенка О.В., Коваля М.П.
за участю секретаря - Сінчі А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , терміново виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження та визнання незаконними дій,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на ту обставину, що він в результаті не виконання посадовими особами військового комісаріату своїх обов'язків, втратив статус військовозобов'язаного, просив суд: визнати незаконним і скасувати розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №4/3072 від 22 червня 2018 винесене терміново виконуючим обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ; визнати незаконним виклик через виписування повістки без дати про виклик позивача на 06 липня 2018 до Херсонського об'єднаного військового комісаріату підписану військовим комісаром ОСОБА_2 .
За наслідками розгляду адміністративного позову Херсонським окружним адміністративним судом 08 серпня 2018 ухвалено рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи означене рішення суд першої інстанції виходив з того, що статус військовозобов'язаного може бути набутий або втрачений особою виключно із підстав, визначених законом. Жодні обставини, передбачені ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», для зняття або виключення із військового обліку щодо позивача відсутні. Позивач є військовозобов'язаним, якому військовий комісар має право виписувати повістку та оповіщати шляхом видання розпорядження про необхідність прибути до військового комісаріату для проходження медичної комісії.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилаючись на бездіяльність посадових осіб військового комісаріату, які в порушення п.3.2 Наказу Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 в період з 2005 року по 2016 рік не викликали його для проходження військово-лікарської експертизи, не проводили додаткове обстеження очей, крові, тощо, вважає, що він не відповідає ознакам військовозобов'язаного, а тому не є військовозобов'язаним. На переконання ОСОБА_1 якщо б в установлений строк (5 років з моменту взяття на облік, а потім кожні 5 років) його викликали для проходження військово-лікарської комісії до військового комісаріату і він не з'являвся, тоді можна говорити про його провину, але цього не було. Суд першої інстанції порушив право позивача на справедливий суд, яке передбачене ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» тим, що не спростував жодного твердження і логічних висновків ОСОБА_1 , не зазначив у чому їх невідповідність законодавству. Посилання суду на наказ Міністерства оборони України №560 від 11 листопада 2009, як на підставу видання розпоряджень і повісток про виклик ОСОБА_1 для проходження медичного огляду, позивач вважає безпідставними, оскільки цей наказ стосується виключно військовозобов'язаних відібраних кандидатами для призову на навчальні збори для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Жодних документів, що вказують на зарахування позивача до складу кандидатів для призову на навчальні збори відповідачі не надали.
У відзиві на апеляційну скаргу терміново виконуючим обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період з 16 грудня 1991 по 08 жовтня 1993 проходив строкову службу в Збройних Силах України. 18 жовтня 1993 позивач, як військовозобов'язаний, який знаходиться в запасі, був прийнятий на військовий облік Суворовського районного військового комісаріату м. Херсона. 10 січня 1994 ОСОБА_1 був прийнятий на службу до МВС України та, у зв'язку з цим, з 28 січня 1994 переведений на спеціальний облік МВС України У зв'язку зі звільненням з органів внутрішніх справ, 12 серпня 2005 позивача було взято на облік Херсонським міським військовим комісаріатом як військовозобов'язаного.
В період з 2016 по 2018 позивач неодноразово, за місцем проживання, викликався військовим комісаріатом для проходження медичної комісії (19 лютого 2016, 22 вересня 2017, 01 листопада 2017, 19 липня 2018, 19 квітня 2018). 22 червня 2018 Херсонським об'єднаним міським військовим комісаріатом за місцем роботи позивача - ТОВ «Оптиміст», направлено розпорядження з вимогою провести оповіщення та забезпечити явку ОСОБА_1 як військовозобов'язаного до військкомату на 9.00 годину 06 липня 2018 для проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних. До розпорядження була додана повістка ОСОБА_1 з вимогою з'явитися до Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що оскаржуючи розпорядження і виклик до військкомату ОСОБА_1 пов'язує втрату ним статусу військовозобов'язаного з бездіяльністю посадових осіб цього державного органу, які в період з 2005 року по 2016 рік не виконували своїх обов'язків та кожних п'ять років не викликали його для проходження військово-лікарської комісії. Тому, на його погляд, він не повинен з'являтися на виклики Херсонського об'єднаного військового комісаріату.
Суд апеляційної інстанції погоджується і визнає правильним висновок суду першої інстанції стосовно помилковості таких тверджень позивача.
Відповідно до ч1, ч. 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час».
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 з 18 жовтня 1993 перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Статтею 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачений виключний перелік підстав для зняття та виключення з військового обліку.
Так, зняттю з військового обліку призовників та військовозобов'язаних у військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов'язаних; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
2) з військового обліку військовозобов'язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу до Національної поліції, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України (ч.5 ст.37 Закон № 2232-XII).
Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; 9) померли (ч.6 ст.37 Закон № 2232-XII).
Цей перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Отже, зазначені ОСОБА_1 в позові обставини, для зняття або виключення його із військового обліку в Законі відсутні. Позивач є військовозобов'язаним та перебуває у запасі.
Зважаючи на встановлене ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього Законом, а саме ч.10 ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” де передбачено, що: «Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством»
Не є протиправним і оповіщення особи, яка знаходиться в запасі, про їх виклик на призовні дільниці (пункти попереднього збору) через керівників державних органів, підприємств, установ та організацій. Це право надано військовим комісаріатам п.47 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних” від 7 грудня 2016 р. N 921 - «У разі отримання розпоряджень районних (міських) військових комісаріатів щодо оповіщення призовників і військовозобов'язаних про їх виклик на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для їх приписки до призовної дільниці, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних керівники державних органів, підприємств, установ та організацій зобов'язані: видати наказ про оповіщення призовників і військовозобов'язаних та довести його до їх відома у частині, що стосується забезпечення їх прибуття за викликом районного (міського) військового комісаріату у визначені ним строки; забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників і військовозобов'язаних до районних (міських) військових комісаріатів; письмово повідомити районним (міським) військовим комісаріатам про осіб, які не виконали наказ керівника державного органу, підприємства, установи та організації та не прибули за викликом до районного (міського) військового комісаріату».
Звідси можна зробити висновок, що розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 про виклик ОСОБА_1 до військового комісаріату, за відомим з інших джерел, місцем роботи або постійного місцезнаходження є законним та виданим в межах його повноважень.
Отже висновок суду першої інстанції про те, що позивач є військовозобов'язаним, якому військовий комісар має право виписувати повістку та оповіщати шляхом видання розпорядження про необхідність прибути до військового комісаріату для проходження медичної комісії - є правильним та таким, що ґрунтується на вимогах Закону і підзаконного нормативно-правового акту.
Зважаючи на все вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Херсонським окружним адміністративним судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана їм правова оцінка.
Рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права та не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись: ст. ст. 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , терміново виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження та визнання незаконними дій - без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня прийняття судового рішення.
Повний текст рішення складено 10 грудня 2018.
Суддя-доповідач:
Судді: