ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2018 року місто Київ №640/20453/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою
за позовомОСОБА_1
довійськової частини НОМЕР_1
прозобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у частині невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 10.05.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.05.2016 по 28.02.2018 включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць - січень 2008 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з приписами пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовом 04.12.2018, разом з тим, просить суд визнати протиправними дії відповідача у частині невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 10.05.2016 по 28.02.2018 та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити відповідну компенсацію із урахуванням індексації за період з 10.05.2016 по 28.02.2018.
Згідно з приписами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду обґрунтування строків звернення з даним позовом чи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не було сплачено судовий збір у встановленому законодавством розмірі, натомість заявлено вимогу про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Разом з тим, вказаними вище приписами Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від його сплати військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів саме у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку. Однак, в даному випадку, позивач звернулась до суду з підстав непроведення індексації грошового забезпечення, з огляду на що, дана справа не пов'язана з виконанням військового обов'язку, а відноситься до категорії справ з приводу реалізації публічної політики у сфері соціального захисту громадян.
Відтак, суд наголошує, що в даному випадку, посилання позивача на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору є недоречними.
Так, суд зазначає, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установити у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1 762, 00 гривні.
Враховуючи, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною, то розмір судового збору, що підлягає сплаті становить - 704, 80 грн..
Відтак, беручи до уваги зазначене, позивачеві необхідно сплатити судовий збір в сумі 704, 80 грн..
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути всі названі недоліки позову.
Керуючись, статтями 122, 123, 171, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.