Справа № 750/5152/18 Суддя (судді) першої інстанції: Требух Н.В.
11 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Мирко Христини Ігорівни на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Мирко Христини Ігорівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_4 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Мирко Христини Ігорівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БР № 526715 від 15 травня 2018 року. Позивач просив також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 користувався автомобільною дорогою, яка пролягає через територію Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку» Чернігівської міської ради та дійсно автомобільна дорога, яка проходить через територію парку, має з обох боків встановлені дорожні знаки «Рух механічних транспортних засобів заборонено». Проте, позивач підпадає під категорію осіб, на яких не поширюється дія вказаних знаків, оскільки проживає у цій зоні.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2018 року даний позов - задоволено.
Скасовано постанову серії БР №526715 у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2018 року відносно ОСОБА_4 і закрито справу про адміністративне правопорушення.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що будинок по АДРЕСА_1 знаходиться в дії знаку 3.2. та інших автомобільних доріг до її будинку в розумінні Закону України «Про автомобільні дороги» немає, заїзд та виїзд до будинку позивача відповідно до карти автомобільних доріг України визначається через єдине найближче перехрестя вулиць Шевченка-О.Молодчого, інша дорога по вул. Блакитного в м. Чернігові визначена як дорога, якою може пройти до зазначеного будинку пішохід, дорога є вільно накатаною.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, інспектор взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Мирко Х.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, не доведено обставини, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Так, скаржник зазначила, що приймаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення діяла в межах наданих їй повноважень у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, а суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач не проживає в зоні дії дорожнього знаку 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено», а тому виключення стосовно дії даного знаку на нього не поширюються.
Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, що 15 травня 2018 року інспектором взводу №1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Мирко Х.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БР № 526715, якою до ОСОБА_4 на підставі частини 1 статті 122 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно цієї постанови позивач, керуючи автомобілем марки HYUNDAI ACCENT, державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив вимоги підпункту 3.2 розділу 33 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо прийняття вказаної постанови, вважаючи її протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 14 Закон України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту 3.2 пункту 33 «Заборонні знаки» Розділу 33 Правил дорожнього руху, до заборонних знаків відноситься знак «Рух механічних транспортних засобів заборонено».
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов виходив з того, що відповідно розділу 33 Правил дорожнього руху не поширюється дія знаків 3.1-3.8. 3.11 - на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. Оскільки будинок ОСОБА_4 знаходиться в зоні дії знаку 3.2, у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Між тим, судом встановлено, що ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Із наданих позивачем супутникових зображень місцевості та картографічних матеріалів вбачається, що вул. 1-а Кордівка частково проходить через Центральний парк культури та відпочинку.
У місцях в'їзду та виїзду з парку встановлені дорожні знаки 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено».
При цьому, будинок позивача розташований поза межами парку, як сам стверджує останній, близько 350 метрів до знаку, що забороняє в'їзд до Центрального парку культури та відпочинку.
Адміністративне стягнення до позивача було застосовано за те, що ОСОБА_4 виїхавши із будинку, здійснив проїзд під заборонний знак.
Із супутникових зображень місцевості вбачається, що при виїзді з подвір'я позивач має можливість повернути ліворуч та проїхати вулицею Блакитного не в'їжджаючи на територію парку. Однак, ОСОБА_4 обирає найкоротший шлях, порушивши при цьому Правила дорожнього руху.
При цьому, помилковим є твердження позивача про те, що його будинок розташований в зоні дії знаку «Рух механічних транспортних засобів заборонено», оскільки матеріали справи свідчать, що знаки 3.2 встановлено на в'їздах до паркової зони, а домоволодіння по вул. 1-а Кордівка 8а в м.Чернігові знаходиться поза межами Центрального парку культури та відпочинку.
Посилання позивача на незабезпечення відповідачем надання будь-яких доказів щодо правомірності встановлення дорожнього знаку та на те, що будь-які докази щодо встановлення спірного дорожнього знаку і погодження органів поліції його встановлення взагалі не існують, розцінюються судом критично, оскільки правомірність встановлення такого знаку не є предметом розгляду даної справи та жодним чином не впливає на розв'язання даного спору по суті.
Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 ст. 122, ст. 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч. 2, ч. 3 та 4 статті 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення відповідають вимогам Закону.
Відповідачем було розглянуто справу при притягнення позивача до адміністративної відповідальності в порядку та у спосіб, що передбачені законодавством.
Наявність підстав для притягненні позивача до відповідальності підтверджено належними доказами, порушнику роз'яснено його права при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів, на відміну від суду першої інстанції, вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Відповідно, апеляційний суд погоджується з висновками апелянта про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
Таким чином, протиправним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Мирко Христини Ігорівни - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2018 року - скасувати та ухвалити нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Мирко Христини Ігорівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.