про відмову в забезпеченні позову
10 грудня 2018 року 320/6556/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в м. Києві заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Яготинської районної державної адміністрації, Конкурсної комісії на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради про визнання протиправними та скасування розпорядження, рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
07 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Яготинської районної державної адміністрації, Конкурсної комісії на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 22.11.2018 №439 "Про склад конкурсної комісії на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради";
- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради, оформлене протоколом від 28.11.2018, про не допуск ОСОБА_1 до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради;
- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради, оформлене протоколом від 04.12.2018, про визначення переможця конкурсу на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради;
- зобов'язати Яготинську районну державну адміністрацію провести новий конкурс на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради.
Одночасно із поданням вказаного позову до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
- зупинити дію рішення Конкурсної комісії на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради, оформлене протоколом від 04.12.2018, про визначення переможця конкурсу на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради;
- заборонити керівнику розпорядження Яготинської районної державної адміністрації призначати на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради особу, яка визначені переможцем конкурсу рішенням Конкурсної комісії на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради, яке оформлене протоколом від 04.12.2018.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що він як претендент не допущений до участі у конкурсі на зайняття посади керівника комунального закладу охорони здоров'я та намагається захистити своє право на участь у конкурсі, проведеному відповідно до вимог закону. Проте, оскаржуваним рішенням від 04.12.2018 Конкурсна комісія визначила переможця конкурсу ОСОБА_2, який на підставі вказаного рішення може бути призначений на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради. Позивач зазначає, що призначення ОСОБА_2 на посаду головного лікаря істотно ускладнить ефективний захист його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки для проведення нового конкурсу останній змушений вживати дій для того, щоб посада головного лікаря знов стала вакантною.
Також, позивач посилається на очевидну протиправність оскаржуваних рішень відповідачів та зазначає, що вказаними рішеннями порушені його права на участь у конкурсі, проведеному відповідно до вимог закону.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, та є очевидними ознаки протиправності рішень відповідачів.
Таким чином, на думку позивача, склались обставини, які створюють очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Згідно з вимогами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, враховуючи відсутність необхідності у виклику позивача для подачі ним пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, суддя вважає за можливим здійснити розгляд даного клопотання без проведення судового засідання та виклику сторін.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен врахувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах "Кресс проти Франції" (Kress v. France), "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що призначення на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради переможця спірного конкурсу істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача. При цьому, підставою для подання позову стало порушення процедури проведення конкурсу, що, на думку позивача, призвело до порушення його прав на участь у конкурсі, проведеному відповідно до вимог закону.
З огляду на вказане суддя підсумовує, що в даному випадку предметом даного позову є, зокрема, правомірність прийняття рішення конкурсної комісії стосовно переможця конкурсу на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради".
Суддя зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження правового акта індивідуальної дії, в даному випадку рішення відповідача у справі про визначення переможця конкурсу, забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії вказаного акта, суд фактично втручається у службові відносини між переможцем такого конкурсу та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, у даному випадку неможливо оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Забезпечуючи позов у такий спосіб суд виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочиснтва України, що є неприпустимим.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить висновку, що зазначене клопотання є необґрунтованим та передчасним, так як, у разі задоволення з цієї підстави заяви про забезпечення позову судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволення позовних вимог.
Також, суддя звертає увагу і на ту обставину, що позивач в позовній заяві не лише оскаржує рішення Конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсного на заміщення вакантної посади головного лікаря, але і просить суд зобов'язати Яготинську районну державну адміністрацію провести новий конкурс на заміщення вакантної посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Яготинська центральна районна лікарня" Яготинської районної ради.
За таких обставин, у разі задоволення позовних вимог відповідач буде зобов'язаний провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади не залежно від того чи призначений на посаду попередній переможець конкурсу чи ні, що спростовує твердження позивача про неможливість відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову.
Посилання позивача на очевидність протиправності оскаржуваних рішень суд не приймає, оскільки жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, до одержання від відповідачів відзивів, а від третіх осіб пояснень, суддя вважає передчасними посилання позивача на очевидну протиправність оскаржуваних рішень.
З огляду на зазначене, суддя дійшов висновку, що позивач не довів необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням приписів частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у суду відсутні законні підстави для ухвалення судового рішення про забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.
Таким чином, заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.