ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
10 грудня 2018 року № 826/13425/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі по тексту - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправними дії Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи 37401206) щодо зняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію (ідентифікаційний номер юридичної особи 37401206) здійснити дії по формуванню та внесенню даних про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 до реєстру територіальної громади, а також дії по формуванню інформації про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру.
В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що 27 червня 2018 року остання отримала довідку Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно до якої позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та була знята з реєстрації місця проживання 06 червня 2018 року.
02 липня 2018 року представник позивача надіслав адвокатський запит відповідачу з проханням зазначити підстави зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та надати копії відповідних документів, які стали підставою для зняття з реєстрації місця проживання.
03 липня 2018 року відповідач надіслав відповідь на адвокатський запит, в якій зазначено, що підставою зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 нібито було подання представником ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності, заяви про зняття з реєстрації місця проживання.
16 липня 2018 року, як вказано у позовній заяві, представник позивача звернувся до відповідача з заявою про проведення перевірки та скасування зняття з реєстрації місця проживання.
19 липня 2018 року представник позивача отримав відповідь відповідача, відповідно до якої останній вказував, що підставою для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 стало відчуження майна та відповідна заява нового власника житла.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» та пунктом 26 Правил місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207, визначений порядок зняття з реєстрації місця проживання особи.
Із заявою про зняття з реєстрації ОСОБА_1 звернувся представник за дорученням нового власника квартири.
Також, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідачем було враховано договір іпотеки, оскільки пунктом 26 Правил місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207, передбачений вичерпний перелік документів для здійснення процедури зняття з реєстрації, а уповноважена особа не повинна та не має права вимагати інші документи.
Представник третьої особи у своїх письмових поясненнях послався на те, що 02 квітня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 в якості забезпечення зобов'язань позичальника ОСОБА_3 за Кредитним договором №032/29-090к, укладено Договір іпотеки №02-10/1099, у відповідності до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, як вказано у письмових поясненнях, умовами Договору іпотеки також передбачено, що ОСОБА_1 надає згоду Іпотекодержателю на прийняття останнім одностороннього рішення про перехід права власності на Предмет іпотеки до Банку.
У зв'язку з неналежним виконанням боржниками обов'язків щодо сплати заборгованості за Кредитним договором, 07 березня 2018 року на адресу боржників направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та роз'яснено всі наслідки такого звернення.
03 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Поповою О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».
На теперішній час державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» є чинною, а тому, як зазначив представник третьої особи, Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» дотримано усі вимоги чинного законодавства щодо реєстрації за Банком права власності.
Також, у письмових поясненнях зазначено, що 06 червня 2018 року ОСОБА_1 знято з реєстрації місця проживання з квартири АДРЕСА_1, а не виселено, як зазначає позивач.
У зв'язку з тим, що право власності на квартиру за ОСОБА_1 припинено, а новим власником є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», відповідачем правомірно знято з реєстрації місця проживання ОСОБА_1
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
12 вересня 2018 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про закриття провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року в адміністративній справі №826/13425/18 призначено судове засідання з метою вирішення клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про закриття провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про закриття провадження у справі відмовлено та вирішено продовжити розгляд адміністративної справи №826/13425/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
У відповідності до наданої суду копії договору купівлі - продажу від 26 квітня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С., зареєстрованого в реєстрі за №2123, укладеного між ОСОБА_6 в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_1, за останньою перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Вказаний договір купівлі - продажу зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим №31919 від 23 травня 2001 року, про що свідчить відповідний реєстраційний напис на правовстановлюючому документі.
02 квітня 2007 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №02-10/1099, відповідно до умов якого остання є майновим поручителем ОСОБА_3 за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №032/29-090 від 02 квітня 2007 року та у якості забезпечення виконання основного зобов'язання, ОСОБА_1 передала в іпотеку вказану вище квартиру.
Статтею 4 вказаного Договору іпотеки від 02 квітня 2007 року визначений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація.
В подальшому, Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» направлено, у тому числі, на адресу ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням, відповідно до якого Банк повідомив ОСОБА_1 про наявність заборгованості за Кредитним договором №032/29-090к від 02 квітня 2007 року, а також вимагав сплатити борг за Кредитним договором та роз'яснив наслідки звернення стягнення на предмет іпотеки.
У зв'язку з невиконанням вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», як вбачається з наданої суду копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №124274211 від 17 травня 2018 року, державним реєстратором Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Поповою О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №40913428 від 03 травня 2018 року щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».
05 червня 2018 року представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» звернувся до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 у зв'язку з вибуттям колишнього власника квартири та 06 червня 2018 року Відділом державної реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації знято з реєстрації місце проживання ОСОБА_1.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Попової Олександри Валеріївни, треті особи - ОСОБА_3, Служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 40913428 від 03 травня 2018 року 14:27:37, на підставі якого внесено запис про реєстрацію права власності №25979402 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 2 пункту 2 частини 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Між тим, суд звертає увагу, що законодавцем також врегульоване й питання, коли у спорах між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень не поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Зокрема, частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 оскаржує дії відповідача щодо зняття її з реєстрації місця проживання, посилаючись при цьому на те, що відповідач протиправно зняв її з реєстрації, оскільки не було підстав, передбачених статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зокрема, відсутнє судове рішення про позбавлення позивача права користування житлом, а також відповідачем не враховано, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» укладено договір іпотеки, а тому, на думку позивача, при знятті з реєстрації місця проживання слід також враховувати статтю 109 Житлового кодексу України та статтю 40 Закону України «Про іпотеку».
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно частини 1 статті 321 вказаного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право власності або користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Спірні правовідносини в даному випадку стосуються права власності на квартиру АДРЕСА_1, тобто, предметом спірних правовідносин є майнові права позивача на вказану квартиру, а вимоги до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації є похідними від них.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами є приватно - правовими, а позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити дії, є похідними від вимог у приватно - правовому спорі.
Таким чином, спір у справі виник між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції місцевого загального суду.
Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/2017 та від 20 червня 2018 року у справі № 808/6982/15.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких підстав та з урахуванням того, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є приватно - правовими та виникли виключно з договірних та зобов'язальних відносин між позивачем та третьою особою, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що остання має право звернутися з вказаним позовом, відповідно до вимог частини 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України, до відповідного місцевого загального суду.
Також, частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись частиною 3 статті 19, пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 238, статтями 239, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Провадження в адміністративній справі №826/13425/18 за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії закрити.
2. Роз'яснити позивачеві її право на звернення з вказаними позовними вимогами до відповідного місцевого загального суду.
3. Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
4. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) через відповідний орган Державної казначейської служби України судовий збір в сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок, який сплачений на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101 відповідно до квитанції №0.0.1107908917.1 від 14 серпня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко