ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 листопада 2018 року № 826/5176/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., суддів : Шрамко Ю.Т., Костенко Д.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі»
доДержавної служби України з безпеки на транспорті
про визнання відсутності компетенції
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання відсутності компетенції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у попереднє судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2017 року закінчено підготовче провадження та призначити справу № 826/5176/17 до судового колегіального розгляду у судовому засіданні.
В судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представником відповідача щодо задоволення позову заперечено з підстав викладених у письмових запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням представника позивача ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі» здійснює діяльність із перевезень сільськогосподарської продукції від виробників до зберігача, постачальників та інш.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагонів та/або габаритні параметри яких перевищують норми, затверджено Постановою КМУ від 27.06.2007 року № 879.
Вказаним порядком встановлено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку (п. 19 Порядку, в редакції чинній на час звернення до суду з даним позовом).
Позивач вважає, що в силу чинного законодавства, Державна служба України з безпеки на транспорті, та його територіальні органи, не уповноважено на здійснення габаритно-вагового контролю, оскільки відсутні належним чином затвердженні Мінекономрозвитку методики.
Безпідставний контроль, що здійснюється територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті завдають матеріальних збитків позивачу, у зв'язку із чим ним подано даний позов.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон).
Статтею 6 Закону, крім іншого, встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті забезпечує: реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування; участь у здійсненні стандартизації та сертифікації в установленому порядку; внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, крім іншого, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
На території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів. Наведений перелік не є вичерпним.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до пункту один, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (надалі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 15 пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
При цьому, свої повноваження Укртрансбезпека здійснює безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення № 103).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879).
Вказаним Порядком № 879 визначено механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (п. 15 Порядку № 879).
З аналізу наведених норм вбачається, що Укртрансбезпека та її територіальні органи , є органом виконавчої влади, на якого покладено повноваження щодо здійснення габаритно-вагового контролю.
Як зазначено позивачем, право відповідача щодо здійснення габаритно-вагового контролю обмежено, а здійснення такого контролю неможливо, в силу відсутності належним чином затвердженої методики. При цьому обов'язок щодо використання відповідної методики закріплено не лише п. 19 Порядку № 879, який виключено, а й пп. 2 та 12 Порядку № 879.
Судом встановлено, що дійсно п. 19 Порядку № 879(в редакції чинній на час звернення до суду з даним позовом) встановлено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Також, відповідно до пп.2 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Підпунктом 12 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що повторне вимірювання і зважування, це будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.
Суд погоджується із доводами позивача, що на час вирішення спору відсутня належним чином затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методика, однак вважає за необхідне зазначити, що відсутність такої, не позбавляє відповідача повноважень на здійснення габаритно-вагового контролю, з огляну на наступне.
Відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності врегульовано Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 року №1314-VII (надалі - Закон №1314-VII).
До сфери законодавчо регульованої метрології, крім іншого, віднесено - контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів (ст. 3 Закон №1314-VII).
При цьому, метрологічна система України створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі.
Основними завданнями цієї системи, відповідно до ст. 4 Закону №1314-VII, є: реалізація єдиної технічної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності; 2) захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань; 3) здійснення фундаментальних і прикладних досліджень та наукових розробок у сфері метрології та метрологічної діяльності; 4) економія всіх видів енергетичних і матеріальних ресурсів; 5) забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції; 6) створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.
Відповідно до пункту 9 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1314-VII, Кабінет Міністрів України, до набрання чинності цим Законом, зобов'язано: забезпечити прийняття технічних регламентів, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати засоби вимірювальної техніки; забезпечити призначення органів з оцінки відповідності для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів; подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
При цьому, нормами частини 2 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1314-VII встановлено, що до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону.
Із змісту Порядку № 879 вбачається, що такий містить методику проведення габаритно-вагового контролю, при цьому така методика жодним чином не суперечать вимогам Закону №1314-VI, а тому є чинною.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість міркувань позивача з приводу відсутності у відповідача компетенції на здійснення габаритно-вагового контролю, а відтак позов ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі» задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі» відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Клименчук
Судді: Д.А. Костенко
Ю.Т. Шрамко