05 грудня 2018 року Справа № 915/1176/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Ткаченко О.В.,
при секретарі Сулеймановій С.М.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. від 07.05.2018 №07/007-18;
від відповідача - ОСОБА_2, дов. від 02.01.2018 № 2/36;
розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті
справу № 915/1176/18
за позовом приватного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”,
73000, вул. Пестеля, 5, м. Херсон;
до міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”,
54055, вул. Чигрина, 161, м. Миколаїв;
про стягнення пені та нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, у загальній сумі 31053 грн. 22 коп., нарахованих за прострочення платежів за договором постачання електричної енергії, -
29.10.2018 акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” (далі -АТ “Херсонобленерго”) звернулось до суду з позовом до міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” (далі - МКП “Миколаївводоканал”) та з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 30.11.2018 вих.№ 07/04-02486 просить стягнути з останнього грошові кошти у загальній сумі 31053 грн. 22 коп., у тому числі 2195,90 грн. - 3% річних, 28857,32 грн. - пеня. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем у період з грудня 2017 року по серпень 2018 року грошових зобов'язань за укладеним між ними договором від 18.10.2006 № 20.1 постачання електричної енергії, з урахуванням додатків до нього, а саме, зобов'язань щодо своєчасної оплати спожитої електроенергії, у зв'язку з чим на суми прострочень здійснено нарахування пені, на підставі п. 5 додатку № 2 до договору, та 3 % річних, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
МКП “Миколаївводоканал” у відзиві від 04.12.2018 № 1091/юр позовні вимоги, вказані у клопотанні про зменшення позовних вимог, у частині 3% річних в сумі 2195,90 грн. визнало в повному обсязі, а з вимогами щодо нарахування пені в сумі 28857,32 грн. погоджується частково, та з урахуванням наданих представником відповідача у судовому засіданні 05.12.2018 пояснень вважає, що позивачем безпідставно нараховано пеню за лютий 2018 року у розмірі 465,75 грн., оскільки за цей період прострочення оплати відсутнє. Крім того відповідач вказує, що позивачем в порушення ст. 549 ЦК України безпідставно проводиться нарахування пені у тому числі і за день фактичної оплати. З огляду на наведене відповідач з урахуванням наданих у судовому засіданні пояснень вважає, що позивачем безпідставно завищено строки прострочення і розмір пені на 3674,00 грн. Крім того відповідач просить врахувати незначне прострочення та відсутність доказів отримання позивачем збитків чи настання негативних наслідків та зменшити розмір заявленої до стягнення позивачем пені на 90%, посилаючись на ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 2 ст. 233 ГК України.
Позивач у відповідності до наданого клопотання від 30.11.2018 вих. № 07/04-02486 просить врахувати наслідки порушення зобов'язань відповідачем та відмовити у задоволенні клопотання про зменшення пені.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”, правонаступником якого є АТ “Херсонобленерго” (постачальником), та МКП “Миколаївводоканал” (споживачем) укладено договір від 01.07.2006 № 20.1, у подальшому цей номер договору змінено на № 20020.1 додатковою угодою від 04.02.2013, про постачання електричної енергії, з урахуванням додатків до нього (далі - договір), згідно умов якого постачальник зобов'язався продавати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених у розділі 5, з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток “Обсяги постачання електричної енергії та потужності”), для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 14810 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику, зокрема, вартість використаної (купленої) електроенергії згідно з умовами додатку “Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації” (додаток № 2 до договору), послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно додатку “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії” (додаток № 9 до договору). Точки продажу електричної енергії визначається додатком № 7 “Однолінійна схема” (п.п. 1, 2.2.2, 2.3.3, 2.3.4 договору).
При виконанні умов договору, а також вирішенні питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. № 910 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 договору).
У додатку № 2 до договору “Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації” сторони узгодили розрахунковий період: календарний місяць, та інші умови. Зокрема, розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Споживач знімає показання електролічильників о 00 год. 15 числа місяця та протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників доводить їх значення постачальнику (п. 1 додатку № 2 до договору). Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за актом прийому-передачі електричної енергії згідно показань розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань або акта про порушення правил користування. Рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 10 операційних днів з дня його отримання (абз. 1 п. 2, п. 3 додатку № 2 до договору).
Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів з оплати активної і реактивної електричної енергії з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Викладене кореспондується з положеннями п. 5 додатку № 2 до договору, згідно яких у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.
Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006, а в частині розрахунків - до повного їх завершення; договір вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання або перегляд (п. 9.4 договору).
На виконання умов договору АТ “Херсонобленерго” у період груднь 2017 року -серпень 2018 року поставлено МКП “Миколаївводоканал” обумовлену договором електроенергію. Згідно з відомостями складених споживачем відповідних актів прийому-передачі активної електроенергії (а.с. 27, 39, 47, 55, 59, 70, 77, 84, 85, 92, 93) постачальником на оплату електроенергії виставлено відповідачу рахунки:
1) від 15.12.2017 з оплати активної електроенергії на суму 3526949,27 грн. за грудень 2017 року;
2) від 15.01.2018 з оплати активної електроенергії на суму 3270194,82 грн. за січень 2018 року;
3) від 15.02.2018 з оплати активної електроенергії на суму 3360868,63 грн. за лютий 2018 року;
4) від 15.03.2018 з оплати активної електроенергії на суму 3161658,53 грн. за березень 2018 року;
5) від 16.04.2018 з оплати активної електроенергії на суму 3485335,09 грн. за квітень 2018 року;
6) від 15.05.2018 з оплати активної електроенергії на суму 3929187,18 грн. за травень 2018 року;
7) від 15.06.2018 з оплати активної електроенергії на суму 4717291,87 грн. за червень 2018 року;
8) від 17.07.2018 з оплати активної електроенергії на суму 4612147,14 грн. за липень 2018 року;
9) від 15.08.2018 з оплати активної електроенергії на суму 4945465,50 грн. за серпень 2018 року.
Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як свідчить наданий позивачем розрахунок та не заперечується відповідачем, МКП “Миколаївводоканал” оплачено вказані рахунки з порушенням строків оплати, визначених договором, а саме:
- рахунок за грудень 2017 року належало оплатити у строк по 09.01.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 11.01.2018;
- рахунок за січень 2018 року належало оплатити у строк по 01.02.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 07.02.2018;
- рахунок за лютий 2018 року належало оплатити у строк по 05.03.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 06.03.2018;
- рахунок за березень 2018 року належало оплатити у строк по 02.04.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 06.04.2018;
- рахунок за квітень 2018 року належало оплатити у строк по 03.05.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 07.05.2018;
- рахунок за травень 2018 року належало оплатити у строк по 05.06.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 08.06.2018;
- рахунок за червень 2018 року належало оплатити у строк по 04.07.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 09.07.2018;
- рахунок за липень 2018 року належало оплатити у строк по 06.08.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 08.08.2018;
- рахунок за серпень 2018 року належало оплатити у строк по 06.09.2018, а фактично його оплату здійснено частинами і по 14.09.2018.
Враховуючи наведені обставини, посилаючись на пункт 4.2.1 договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, у загальному розмірі 28857,32 грн., у тому числі:
- по рахунку за грудень 2017 року за період з 10.01.2018 по 11.01.2018 у сумі 794,52 грн.
- по рахунку за січень 2018 року за період з 02.02.2018 по 07.02.2018 у сумі 5698,61 грн.
- по рахунку за лютий 2018 року за 06.03.2018 у сумі 465,75 грн.
- по рахунку за березень 2018 року за період з 03.04.2018 по 06.04.2018 у сумі 2608,20 грн.
- по рахунку за квітень 2018 року за період з 04.05.2018 по 07.05.2018 у сумі 2235,61 грн.
- по рахунку за травень 2018 року за період з 06.06.2018 по 08.06.2018 у сумі 1024,80 грн.
- по рахунку за червень 2018 року за період з 05.07.2018 по 09.07.2018 у сумі 3048,07 грн.
- по рахунку за липень 2018 року за період з 07.08.2018 по 08.08.2018 у сумі 958,90 грн.
- по рахунку за серпень 2018 року за період з 07.09.2018 по 14.09.2018 у сумі 12022,86 грн.
Відповідач, погоджуючись з фактами отримання рахунків та визначеними строками проведення оплат, заперечує проти нарахування пені у день проведення фактичної оплати по кожному з рахунків, у зв'язку з чим вважає безпідставним нарахування пені у загальному розмірі 3674,00 грн., у тому числі у сумах:
- 397,26 грн. за 11.01.2018,
- 438,35 грн. за 07.02.2018,
- 465,75 грн. за 06.03.2018,
- 372,60 грн. за 06.04.2018,
- 558,90 грн. за 07.05.2018,
- 186,30 грн. за 08.06.2018,
- 846,62 грн. за 09.07.2018,
- 479,45 грн. за 08.08.2018,
- 394,52 грн. за 14.09.2018.
Як встановлено вище, за передбаченими пунктом 4.2.1 договору умовами за внесення платежів з оплати активної і реактивної електричної енергії з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Згідно з положеннями п. 5 додатку № 2 до договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.
Таким чином, оскільки вказаними умовами договору сторонами погоджений обов'язок сплати споживачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, суд доходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню, у тому числі у день проведення кінцевої фактичної оплати по кожному з рахунків, у загальному розмірі 28857,32 грн.
У відповідності до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
З огляду на наведені положення договору та цивільного законодавства визначений позивачем розмір 3% річних за прострочення виконання відповідачем оплати по кожному з рахунків за період з грудня 2017 року по серпень 2018 року склав 2195,90 грн.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 90%, суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст. 233 Господарського кодексу України 1. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
2. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд враховує наступне. Відповідач є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є забір, очищення та постачання води, та майновий стан якого залежить від виконання своїх зобов'язань здебільшого населенням та іншими споживачами (юридичними особами, підприємцями) з оплати за послуги з водопостачання та водовідведення. Основне зобов'язання з оплати за активну електроенергію за період з грудня 2017 року по серпень 2018 року було повністю виконане відповідачем, прострочення з оплати платежів по рахункам за вказаний період становило від 1 до 8 днів. За таких обставин суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача щодо зменшення розміру нарахованої пені частково та зменшити розмір належної до сплати пені на 30%.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення на користь позивача 20200,12 грн. пені та 2195,90 грн. - 3% річних.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238 ГПК України, суд, -
1. Клопотання міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” щодо зменшення розміру пені задовольнити частково.
2. Позовні вимоги акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” задовольнити частково.
3. Стягнути з міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” (54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, 161; код ЄДРПОУ 31448144) на користь акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” (73000, м.Херсон, вул.Пестеля, буд.5; ідент.код 05396638, на поточний рахунок № 26008303243802 в ФХОУ АТ Ощадбанк у м. Херсоні, МФО 321767, код 05396638) 20200,12 грн. пені по активній електроенергії, 2195,90 грн. - 3% річних по активній електроенергії, 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2018.
Суддя О.В. Ткаченко