12 грудня 2018 року Справа № 915/1525/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій (юридична адреса: пр. Центральний, 26, корп. Б, м. Миколаїв, 54029, фактична адреса: пр. Богоявленський, буд. 21, м. Миколаїв, 54042, ЄДРПОУ: 03117820),
до відповідача: Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (вул. Дружби Народів, буд. 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, ЄДРПОУ: 31948866),
про: зобов'язання вчинення дій, -
07.12.2018 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 07.12.2018 про зобов'язання відповідача забезпечити подання води по трубопроводу діаметром 100мм до межі балансової відповідальності, а саме до водопровідного колодязя ВК707а.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення, отже позовна заява не відповідає вимогам ст. 172 ГПК України.
Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивачем зазначено, що не вчинення відповідачем робіт по прокладенню нового трубопроводу порушує інтереси позивача, оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області не має можливості забору води пожежними автомобілями.
Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що особа звертається до суду у разі порушення тією чи іншою особою її майнового (особистого немайнового) права або інтересу.
Позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині того, яке саме право або інтерес позивача порушено, з якого правочину, нормативного акту тощо, це право витікає, яким правочином, нормативним актом тощо, визначено обов'язок відповідача виконати зазначені в позові дії.
При цьому, господарський суд на цій стадії не дає оцінку позовній заяві з точки зору її обґрунтованості, а зазначене застереження наводить з метою забезпечення завдань господарського судочинства та дотримання його засад.
Отже, в цій частині усунення недоліків позовної заяви може бути здійснено позивачем на свій розсуд.
Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 162, 172, 174, 234 ГПК України, господарський суд -
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» від 07.12.2018 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О.Ржепецький