номер провадження справи 24/56/18
26.11.2018 Справа № 908/1263/18
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.
За участю представників:
від позивача: Бабошина В.В., довіреність № 39 від 11.07.2018
від відповідача: Сімонова К.О., довіреність № 1596/0112 від 10.08.2018
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1263/18
за позовом: Фізичної особи - підприємця Паралєвої Лілії Анатоліївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
до відповідача: Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 68А, ідентифікаційний код 37573471)
про стягнення завданої шкоди в сумі 8000,00 грн.
Фізична особа - підприємець Паралєва Лілія Анатоліївна звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради про стягнення завданої шкоди в сумі 8 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2018 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 24/56/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 13.08.2018.
Ухвалою суду від 13.08.2018 визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено 24.09.2018.
Ухвалою суду від 24.09.2018 відкладено підготовче засідання на 04.10.2018.
28.09.2018, в поряду ст. 46 ГПК України, позивачем подана заява від 20.09.2018 вих. № 134/09 про збільшення розміру позовних вимог на суму 1 177,65 грн. Таким чином ціна позову становить 9 177,65 грн. та складається із сум завданої позивачу шкоди: 5 000,00 грн. за подачу скарги до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України; 2 000,00 грн. - оплата юридичних послуг відповідно до умов договору б/н від 27.03.2018; 263,39 грн., сплачених за проїзд представника позивача з м. Миколаїв до АМКУ до міста Київ для прийняття участі у розгляді поданої скарги; 242,58 грн., сплачених за проїзд представника позивача з м. Київ до м. Миколаїв після розгляду поданої скарги; компенсація витрат на харчування та проїзд в м. Києві 494,03 грн.; 272,18 грн., сплачених за проїзд представника позивача з м. Миколаїв до м. Запоріжжя для прийняття участі у судовому засіданні 13.08.2018; 165,47 грн., сплачених за проїзд представника позивача із м. Запоріжжя до м. Миколаїв після участі у засіданні суду 13.08.2018р.; компенсація узгоджених сторонами договору витрат в м. Запоріжжі в сумі 740,00 грн., добові витрати за 3 доби, які включають витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням.
Заява прийнята судом.
Ухвалою суду від 04.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1263/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 01.11.2018.
17.10.2018, в поряду ст. 46 ГПК України, позивачем подана заява від 12.10.2018 вих. № 157/10 про збільшення розміру позовних вимог на загальну суму 3 467,82 грн., з яких: 265,31 грн., сплачених за проїзд позивача з м. Миколаїв до м. Запоріжжя для прийняття участі у судовому засіданні 24.09.2018; 244,01 грн., сплачених за проїзд позивача з м. Запоріжжя до м. Миколаїв після участі у засіданні суду 24.09.2018р.; виплата витрат на відрядження до господарського суду Запорізької області до м. Запоріжжя в сумі 1800,00 грн. (добові витрати за 3 доби, які включають витрати на харчування та фінансування інших власних потреб позивача; 234,40 грн., сплачених за проїзд позивача з м. Миколаїв до м. Запоріжжя для прийняття участі у судовому засіданні 04.10.2018; 179,10 грн., сплачених за проїзд позивача з м. Запоріжжя до м. Миколаїв після участі у засіданні суду 24.09.2018; виплата витрат на відрядження до господарського суду Запорізької області до м. Запоріжжя в сумі 745,00 гри. (добові витрати за 3 доби, які включають витрати на харчування та фінансування інших власних потреб позивача, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Зважаючи на таке, ціни позову складає 12 645,47 грн.
Заява прийнята судом.
Ухвалою від 01.11.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 20.09.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників сторін.
Представники сторін оголосили про обізнаність прав та обов'язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відводів складу суду не заявлено.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог та зазначає, що ФОП Паралєва Л.А., як учасником публічних закупівель була подана тендерна пропозиція у закупівлі № UА-2018-03-03-000625-а, оголошеної відповідачем на веб-порталі Уповноваженого органу ДЕРЖЗАКУПІЛІ.ОНЛАЙН (dzo.com.ua, Prozoro). Протоколом від 27.03.18 № 87 тендерного комітету відповідача переможцем визнано ФОП Овчаренко М.В. Зважаючи на порушення своїх прав у закупівлі, позивач звернувся до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення Законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно до рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ від 24.04.2018 № 3888-р/пк-пз скарга позивача задоволена частково, Департамент культури і туризму Запорізької міської ради зобов'язано скасувати неправомірно прийняте рішення. За подання скарги позивач сплатила кошти в сумі 5 000,00 грн., передбачені ч. 1 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою КМУ від 23.03.2016 № 291. Для прийняття участі в розгляді скарги позивач здійснила реальні витрати за договором на надання юридичних послуг на загальну суму 3 000,00 грн., з яких: оплату юридичних послуг відповідно до умов договору б/н від 27.03.2018 в сумі 2 000,00 грн., 263,39 грн., сплачених за проїзд представника позивача з м. Миколаїв до АМКУ до міста Київ для прийняття участі у розгляді поданої скарги; 242,58 грн., сплачених за проїзд представника позивача з м. Київ до м. Миколаїв після розгляду поданої скарги; компенсація витрат на харчування та проїзд в м. Києві 494,03 грн. Також, позивач поніс витрати в сумі 272,18 грн., сплачених за проїзд представника позивача з м. Миколаїв до м. Запоріжжя для прийняття участі у судовому засіданні по даній справі 13.08.2018; 165,47 грн., сплачених за проїзд представника позивача із м. Запоріжжя до м. Миколаїв після участі у засіданні суду 13.08.2018; компенсація узгоджених сторонами договору витрат в м. Запоріжжі в сумі 740,00 грн., добові витрати за 3 доби, які включають витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням; 265,31 грн., сплачених за проїзд позивача з м. Миколаїв до м. Запоріжжя для прийняття участі у судовому засіданні 24.09.2018; 244,01 грн. сплачених за проїзд позивача з м. Запоріжжя до м. Миколаїв після участі у засіданні суду 24.09.2018; виплата витрат на відрядження до господарського суду Запорізької області до м. Запоріжжя в сумі 1800,00 грн. (добові витрати за 3 доби, які включають витрати на харчування та фінансування інших власних потреб позивача, понесені у зв'язку з таким відрядженням; 234,40 грн., сплачених за проїзд позивача з м. Миколаїв до м. Запоріжжя для прийняття участі у судовому засіданні 04.10.2018; 179,10 грн., сплачених за проїзд позивача з м. Запоріжжя до м. Миколаїв після участі у засіданні суду 24.09.2018; виплата витрат на відрядження до господарського суду Запорізької області до м. Запоріжжя в сумі 745,00 грн. (добові витрати за 3 доби, які включають витрати на харчування та фінансування інших власних потреб позивача, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Всього 12 645,47 грн. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. 1173 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 12 645,47 грн. завданої шкоди.
Відповідач проти позову заперечує та стверджує що витрати на правову допомогу у прийнятті участі в публічних закупівлях та оскарженню рішення тендерного комітету, а також витрати на оплату за подання скарги до органу оскарження не мають обов'язкового характеру, не перебувають у причинному зв'язку з діями відповідача та не є збитками (матеріальною шкодою), в розумінні норм чинного законодавства України. Просить суд в позові відмовити.
В засіданні 26.11.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Департаментом культури та туризму Запорізької міської ради проводились відкрити торги, предмет закупівлі "ДК 021:2015: 32340000-8 - Мікрофони та гучномовці", оголошення № UА-2018-03-03-000625-а.
Тендерні пропозиції для участі в торгах були подані наступними учасниками:
ФОП Овчаренко Микола Валерійович, ФОП Паралєва Лілія Анатоліївна, ФОП Паук Наталя Валеріївна, ФОП Мельчуцький Ігор Миколайович. ФОП Єлісєєв Дмитро Володимирович.
За результатами аукціону учасником, який запропонував найнижчу ціну, був ФОП Овчаренко Микола Валерійович.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону "Про публічні закупівлі", тендерний комітет відповідача розглянув та здійснив оцінку тендерної пропозиції ФОП Овчаренко Миколи Валерійовича, за результатами якої було прийнято рішення про визначення ФОП Овчаренко Миколи Валерійовича переможцем відкритих торгів (протокол засідання тендерного комітету № 87 від 27.03.2018).
Позивач не погодився з рішенням відповідача та подав скаргу на дії тендерного комітету відповідача до органу оскарження по питанням державних закупівель - Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Рішенням № 3888-р/пк-пз від 24.04.2018 Органу оскарження скарга позивача задоволена частково та зобов'язано Департамент культури та туризму Запорізької міської ради скасувати рішення про визначення ФОП Овчаренко Миколи Валерійовича переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015: 32340000-8 - Мікрофони та гучномовці", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UА-2018-03-03-000625-а.
Позивач посилається на те, що внаслідок прийняття Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради неправомірного рішення, ФОП Паралєвій Л.А завдана шкода у вигляді витрат, які позивач поніс для відновлення свого порушеного права, на загальну суму 12 645,47 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Витрати на правову допомогу у прийнятті участі в публічних закупівлях та оскарженню рішення тендерного комітету, витрати на оплату за подання скарги до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а також додаткові витрати (проїзд проїзд залізничним транспортом, харчування та фінансування інших власних потреб, понесених у зв'язку з відрядженням не мають обов'язкового характеру та не перебувають у причинному зв'язку з діями відповідача.
Виходячи з положень ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, витрати позивача в сумі 12 645,47 грн., які є предметом позову не є збитками у розумінні вищенаведених норм права.
Обов'язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв'язок між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування завданої шкоди у сумі 12 645,47 грн., у зв'язку із чим, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 42, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10.12.2018.
Суддя Т.А. Азізбекян