Справа №485/1606/18
Провадження № 1-в/485/122/18
11 грудня 2018 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ВК ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка Миколаївської області у режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, до засудження не мав постійного місця проживання,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
встановив:
У жовні 2018 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
У судовому засіданні засуджений клопотання підтримав.
Представник установи виконання покарань проти задоволення клопотання заперечив, пояснив, що засуджений стає на шлях виправлення, характеризує посередньо, допускав порушення режиму утримання.
Прокурор рахував клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд прийшов до наступного.
ОСОБА_5 з 19 травня 2017 року відбуває покарання у державній установі "Снігурівська виправна колонія (№5)" за вироком Дарницького районного суду м.Києва від 06 серпня 2012 року за ч.1 ст.122, ч.2 ст.121, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі; на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк покарання зараховано термін попереднього ув'язнення з 30 грудня 2011 року по 05 серпня 2012 року включно. Ухвалою Ірпінського районного суду Київської області від 14 квітня 2016 року в силу ст.72 ч.5 КК України зараховано в строк покарання термін попереднього ув'язнення з 30 грудня 2011 року по 07 вересня 2012 року.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за доведення виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Таким чином, для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є необхідними дві умови: відбуття певної частини строку покарання та доведеність виправлення засудженого сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Суд враховує поведінку засудженого протягом всього строку відбування покарання.
Відбутий строк покарання засудженим, станом на 11 грудня 2018 року, складає 7 років 7 місяців 19 днів, що є більше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисні середньо тяжкості та тяжкий злочини.
З характеристики та матеріалів особової справи ОСОБА_5 вбачається, що з 31 грудня 2011 року засуджений утримувався в слідчому ізоляторі м.Києва, де за час утримання характеризується негативно. Притягувався до дисциплінарної відповідальності за допущення порядку режиму утримання, що виражалося у завішуванні оглядового віконця. Стягнення погашено, заохочень не мав. З 13 вересня 2012 року утримувався в слідчому ізоляторі Бучанської виправної колонії (№85) Київської області, де за час утримання характеризується негативно. За допущене порушення режиму утримання притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, а саме був поміщений в "Карцер-3 доби". Допущено порушення виражалося у зберіганні заборонених предметів, а саме:"вилучено колоду саморобних гральних карт". Стягнення погашено, заохочення відсутні. З 11 жовтня 2012 року утримувався в слідчому ізоляторі м.Києва. під час утримання характеризується посередньо. Стягнень та заохочень не має. З 18 жовтня 2012 року відбував покарання у Бучанській виправній колонії №85 Київської області, де за час відбування покарання характеризується негативно. Хоча і був заохочений три рази за сумлінне ставлення до праці правами начальника установи, за порушення режиму відбування покарання чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності за: зберігання заборонених предметів, порушення розпорядку дня, був затриманий з запахом алкоголю, один раз був поміщений до дисциплінарного ізолятору установи. За час відбування покарання у Снігурівській ВК-5 з 19 травня 2017 року зарекомендував себе з посереднього боку; на виробництві не працевлаштований за станом здоров'я, однак виконує разові доручення у відділенні на загальних засадах. Заохочувався один раз за сумлінну поведінку і ставлення до праці. За період відбування покарання допускав порушення режиму відбування покарання, а саме вилучено готівку 100грн.; вилучено медичні пігулки у кількості 40штук. Двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Намагається дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи з виконання покарань, вимог пожежної безпеки. Наявність семи стягнень, які засуджений допускав протягом усього часу відбування покарання, які хоча й погашені, однак характеризують засудженого як такого, що не бажає ставати на шлях виправлення. При цьому, отримані засудженим заохочення свідчать про те, що він лише стає на шлях виправлення.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недостатність позитивних змін у особистості засудженого і неготовність його до самокерованої правослухняної поведінки, як то визначається ч.1 ст.6 КВК України.
На підставі викладеного, клопотання є передчасним й задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.81 КК України, ст.ст.537,539 КПК України суд
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м.Києва від 06 серпня 2012 року за ч.1 ст.122, ч.2 ст.121, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаїського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя