441/2097/18>
1-кс/441/766/2018
04.12.2018 р. суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., за участю секретаря судових засідань Сорока М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Городоцького районного суду Львівської області Українець П.Ф. про самовідвід у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, -
в провадження судді Українець П.Ф. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.11.2018 р. визначено до розгляду справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 441/2077/18, провадження № 3/441/688/2018).
30.11.2018 р. суддя Українець П.Ф., задля того, щоб в учасників судового розгляду не виникало сумнівів у його справедливості, безсторонності та об'єктивності при розгляді адміністративного протоколу на ОСОБА_1 заявив самовідвід.
В обгрунтування поданої заяви вказав, що особисто знайомий з ОСОБА_1 , підтримували з ним товариські стосунки, мали спільних друзів.
Суддя Українець П.Ф. в судове засідання не з'явився, в заяві про самовідвід просив про її розгляд у його відсутності, пояснень давати не бажає.
Відповідно до ст.107 КПК України, у разі неявки сторін фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Вивчивши заяву про самовідвід, вважаю, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Хаушильд проти Данії» звертає увагу, що для відсторонення судді від справи потрібні докази наявності його фактичної упередженості. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006р. зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання обєктивно обґрунтованими».
Відповідно до положень ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Доводи судді Українця П.Ф., зазначені в заяві від 30.11.2018 р., зокрема «...підтримували з ним товариські стосунки, мали спільних друзів» розцінюю як такі, що не містять обставин, які свідчать про наявність підстав для самовідводу судді, оскільки якщо такі і мали місце, то, судячи із зазначеного суддею - у минулому, а, отже, на час розгляду справи, підстав, які б згідно закону викликали обґрунтовані сумніви в справедливості, безсторонності, неупередженості або ж неможливості винесення суддею Українцем П.Ф. об'єктивного рішення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, - не вбачаю.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги викладені у заяві про самовідвід судді Українця П.Ф. обставини, приходжу висновку про безпідставність та необґрунтованість такої та вважаю за необхідне відмовити у її задоволенні.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, -
у задоволенні заяви судді Городоцького районного суду Львівської області Українця Петра Федоровича про самовідвід - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Перетятько О.В.