Справа № 638/14191/18
Номер провадження 2/638/4783/18
10 грудня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Грищенко І. О.
за участю секретаря судового засідання Самогньозд О. І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся 27.09.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд прийняти позовну заяву до розгляду. Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 04 серпня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1190. При розірванні шлюбу присвоїти прізвище колишньому чоловіку - «Човпан», колишній дружині за її бажанням.
01.11.2018 року через канцелярію суду адвокатом ОСОБА_3, яка діє від імені ОСОБА_1 на підставі ордеру серія ХВ № 000135 від 01.11.2018 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1376 серія ХВ № 000113 від 01.04.2015 р., виданого на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 14.06.2006 р. № 3 та рішення Ради адвокатів Харківської області № 67 від 01.04.2015 р., надана уточнена позовна заява, в якій позивач просить прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного провадження. Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 04 серпня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1190. При розірванні шлюбу присвоїти прізвище колишньому чоловіку - «Човпан», колишній дружині за її бажанням.
В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 зазначає, що з 04.08.2001 р. вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі, у шлюбі у них народилося двоє дітей, шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб розпався через несумісність характерів і поглядів на життя, вони з дружиною зовсім різні люди, втратили почуття любові один до одного, подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки у них відсутнє порозуміння, мають різні погляди на життєво важливі питання і сімейне життя.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити та розірвати шлюб.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Надала суду нотаріальну заяву, яка посвідчена 14 листопада 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованою в реєстрі за № 7129, в якій повідомляє суд про те, що їй відомо про подачу її чоловіком позову про розірвання шлюбу. Проти розірвання шлюбу не заперечує, справу просить розглянути за її відсутності, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Човпан».
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружились 04 серпня 2001 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 04.08.2001 року зроблено запис за № 1190. Прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_1, дружини - ОСОБА_1. Місце реєстрації: міський відділ реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 04.08.2001 р. 1 - ВЛ № 137988, виданого міським відділом актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції.
ОСОБА_6 народився 08 квітня 2004 року в м. Харкові, про що в книзі актів громадянського стану про народження 23.04.2004 р. зроблено відповідний запис за № 1443. Його батьками записані: батько - ОСОБА_1, мати - ОСОБА_2. Місце реєстрації: міський відділ реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.04.2004 р. серія 1 - ВЛ № 275594, виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції.
ОСОБА_7 народився 31 жовтня 2010 року в м. Харкові, про що в Книзі реєстрації народжень 30.11.2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 1161. Його батьками записані: батько - ОСОБА_1, мати - ОСОБА_2. Місце реєстрації: Московський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про народження від 30.11.2010 р. серія 1 - ВЛ № 218297, виданого Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04.08.2001 р., у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Аналізуючи зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сторони однією сім?єю не проживають, позивач не бажає зберегти шлюб, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, в розумінні ч. 1 ст. 24 СК України ніхто не може примушувати жінку та чоловіка до шлюбу, а ст. 56 СК України передбачає право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини, спільне господарство сторони не ведуть, мають різні інтереси та погляди, втратили почуття любові та поваги один до одного, сімейно - шлюбні стосунки сторін розпалися, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача по справі, тому шлюб між сторонами підлягає розірванню, а позов ОСОБА_1 задоволенню.
За ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов під час підготовчого судового засідання, тобто до початку розгляду справи по суті, тому суд вважає можливим повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач ОСОБА_2 змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, не бажає після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд вважає можливим залишити відповідачу її шлюбне прізвище.
На підставі ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 23, 76, 81, 141, 142, 189, 196, 197, 200, 258, 259, 263, 264 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 04 серпня 2001 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 1190 - розірвати.
Зобов'язати управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 37999654, що розташоване за адресою: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18) повернути позивачу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання, що зазначена в позові: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову квитанцією від 24.09.2018 р. № 90730, саме: 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: